Незважаючи на штучне вирощування та розселення в Україні значної кількості мисливського фазана, щільність його населення у багатьох угіддях залишається доволі низькою. Причиною цього є висока смертність цього цінного об`єкту полювання від різних причин. Тому нами у 2012- 2019 рр. на території Мелітопольського, Приазовського та Якимівського районів Запорізької області проведені спеціальні дослідження щодо з`ясування особливостей популяційної смертності птахів зазначеного виду. За цей час вдалося зібрати дані про загибель 1496 особин, причини яких були встановлені достеменно. Для мисливського фазана найбільш істотним фактором смертності було і залишається полювання 46,52 % від усіх загиблих тварин. У місцях наших досліджень вилучається ~ 20 % від загальної чисельності фазана перед початком полювання. Треба зауважити, що в інших країнах Європи така частка є замалою, тому що скрізь користувачі мисливських угідь намагаються вилучити максимальну кількість спеціально вирощених для полювання птахів, тому що теплолюбний фазан є досить вразливим до впливу дощів і, особливо, тривалих ожеледиць. У минулому, коли мисливці орієнтувались лише на природне відтворення птахів, існувала практика переважного вилучення півнів зі збереженням самиць, які, завдяки високої плодючості, порівняно швидко відновлювали вилучені ресурси. Внаслідок цього порушувався насамперед статевий склад угруповань виду: зростала частка незапліднених самиць, що призводило до скорочення чисельності. Тому у районі наших досліджень при полюванні на фазана запроваджувалось просторове управління, сутність якого полягало у локальному вилученні птахів обох статей. Незважаючи на полювання за відстрілочними картками , яке дозволяє оптимізувати вилучення фазана та отримати кошти для його відтворення, в Україні дуже поширеним залишається незаконне використання його ресурсів або браконьєрство. Попри низький рівень економічного забезпечення, що є слабким виправданням для людей, частка браконьєрського вилучення становить 39,2 % від усіх загиблих тварин за рік. Цілком зрозуміло, що ця величина є дуже мінливою у просторі та часі і її розміри дуже важко з`ясувати. Іншим важливим чинником регіональної смертності фазана є хижацтво інших тварин (здичавілі та домашні собаки, коти, лисиці та хижі птахи). Від останніх особливо потерпають молоді фазани, яких вирощують у штучних умовах. Їхній випуск у природу співпадає з піком осінньої міграції малого та великого яструбів, які є умілими мисливцями, що локально здатні вилучити значну кількість жертв. Хоча частка вилучених ними фазанів складає лише 3,1 %, вона звісно є більшою, тому що встановити всі вдалі напади хижаків досить важко. Опосередковано цьому сприяє полювання на пернату дичину без мисливських собак, коли мисливцям не завжди вдається знаходити поранених пострілами птахів. Звичайно, майже всі вони стають здобутком різних хижих тварин. Своєрідний негативний вплив на населення мисливського фазана створюють підпали бур’янів і очерету, які здійснюють місцеві жителі для відновлення рослинності на луках та у лісосмугах з метою випасання корів, овець та кіз. Хоча на їх частку припадає 3,2 % загиблих птахів, які отруїлися чадним газом, масштаби цього явища значно ширші і пов`язані з пошкодженням яєць та погіршенням характеристик мисливських угідь. Особливо значною є залежність чисельності фазана від кліматичних умов зими і весни. За холодної та дощової погоди у цей час частка загиблих птахів може перевищувати 6,0 %. З інших негативних чинників слід назвати отруєння тварин протравленим зерном (1,2 %) та загибель під колесами автомобілів (0,4 %). Цей птах відчуває істотний негативний вплив з боку різних паразитів і хвороб, викликані вірусами, найпростішими, грибками та іншими організмами. На їх частку припало 0,4 % загиблих тварин. Серед них вельми небезпечними можуть бути як зовнішні, так і внутрішні паразити, за високої інтенсивності інвазії яких, в популяціях може спостерігатися суттєве зростання рівня смертності пташенят та дорослих фазанів.

Головний мисливствознавець

ДП «Мелітопотльське ЛМГ»                                                         В.А. Ніколаєв