Новини

Щодо нового земельного податку на лісові землі

     Державна фіскальна служба України відкликала свій лист, яким зобов’язувала головні управління ДФС у областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС забезпечити подання уточнюючих декларацій з плати за землю суб’єктами господарювання, у яких в користуванні є лісові землі.

    Лист відкликано на вимогу Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

    Детальніше про ситуацію із запровадженням нового земельного податку на ліс читайте тут: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=195384&cat_id=32888

Організація кадрового забезпечення розвитку підприємства

     Одним з головних критеріїв підприємства є кадрове забезпечення. За умови правильного забезпечення кадрами, підприємство може досягнути поставлених цілей. Персонал підприємства – це його головний ресурс, від роботи якого залежать результати діяльності підприємства.

    Завдання щодо підбору персоналу стоїть практично перед будь-яким підприємством. Професіональний підбір нових працівників не тільки забезпечує режим нормального функціонування підприємства, але й закладає фундамент його майбутнього.

   Метою кадрового забезпечення є залучення до роботи працівників, здатних виконувати свої посадові обов’язки на рівні, що відповідає вимогам роботодавця.

    Організаційна складова кадрового забезпечення в багатьох факторах визначає ефективність функціонування трудового колективу як системи в цілому та кожного працівника окремо.

    Основним критерієм правильної роботи будь-якого підприємства є правильна організація її керівником та його взаємодія із працівниками.

    Велику цінність для нашого підприємства являють собою працівники, які сумлінно працюють на протязі багатьох років  та не зважаючи ні на що все ж таки підтримують роботу підприємства на доброму рівні.

Завдяки сумлінній праці та відданості працівників наше підприємство працює у звичному режимі та займає провідні місця серед показників району та області.

    Однак, через відсутність бюджетного фінансування чисельність працівників підприємства значно знизилась,  багато співробітників з великим досвідом роботи звільнились. Але не зважаючи ні на що, хочеться подякувати всім працівникам підприємства, які приймали участь  у примноженні та збереженні лісів.

   

Інспектор з кадрів М.В. Мєхтієва

ПОСАДКА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

   Велика цінність лісів, як для народного господарства так і для людей незаперечна, оскільки вони виконують важливі соціально-економічні і екологічні функції і є джерелом багатьох видів продукції: від деревини до грибів і ягід. Проте ліси є важливими не тільки для людей, ліси є місцем оселення багатьох видів тварин і рослин, зокрема рідкісних і зникаючих. Для забезпечення оптимального ведення лісового господарства в наш час, наряду з лісовідновленням, щорічно нарощують обсяги лісорозведення, тобто створення нових лісів на територіях, на яких раніше вони не проростали. Щоб новостворені ліси і в майбутньому продовжували надавати різноманітну продукцію і виконувати властиві їм функції, необхідно максимально уваги приділяти проектуванні і посадці лісових культур —  майбутніх лісів.

      Найперше: необхідно підняти рівень механізації лісокультурних робіт, а звідси – і якість посадок. До цього спонукають самі землі, які нам останнім часом передають під заліснення. Судячи з історії в 60-70-ті роки минулого століття, коли велись масштабні роботи зі створенню захисних лісонасаджень, передавались лише балкові площі з діючими ярами, або крутосхили з проявами ерозії. Тоді в умовах такого рельєфу домагались до 70% рівня механізації, адже щорічний обсяг посадки сягав великого масштабу, крім цього насаджувались вітрові упори (лісо полоси) між колгоспними полями для припинення вітрових бур. Зараз нам передають малопродуктивні в сільськогосподарському відношенні землі, які раніше не оброблялися, або тракторо-непрохідні, незначної крутизни схили.

     Щоб створені лісонасадження були довговічними, біологічно стійкими, в майбутньому мали ознаки справжнього лісу, лісові культури необхідно створювати змішаного типу, за участю головної породи, супутніх порід і обов’язково кущів. Найбільш практична схема для культур дуба звичайного, коли дуба – 50%, супутніх порід – 25%, кущів – 25%, при цьому ряд дуба має чергуватись з рядом супутніх і кущових порід.

      При лісорозведенні головними породами також вважається сосна звичайна і акація біла. Але якщо є елементарні умови, перевагу необхідно надавати культурам дуба. Прийнято висаджувати культури сосни із буферними протипожежними рядами із листяних порід на сухих бідних ґрунтах, а акацію – на ґрунтах з проявами ерозії. Участь кущових порід в акації дуже бажана. Як на мене, недопустимо створювати чисті культури дуба, в тому числі із дуба червоного. Термін переводу таких культур в лісо покриту площу підчас важко визначити. Через пошкодження зайцями, які дуже полюбляють молоді пагони дуба, недобросовісні догляди такі культури довго (сидять) і їх з бур’янів не видно. Коли посадки дуба перемежовані рядами супутніх і кущових порід, через 4-5 років на площі добре проглядаються ряди супутніх порід, за ними тягнуться молоді дубки, і площа вже має ознаки посадок молодого лісу.

       З метою використання в майбутньому недеревної продукції лісу, створення кормової бази для диких тварин і птахів необхідно обов’язково в культури висаджувати дикорослі плодові і ягідні породи. При цьому необхідно враховувати, що більшість плодово-ягідних видів низькорослі і світлолюбиві. При вкрапленні їх в посадки окремими місцями вони попадають під полог лісу, не цвітуть, не плодоносять і швидко всихають. Буде правильним, коли їх вводити в культури окремими рядами, групами і висаджувати на узліссі по периметру лісокультурної площі. Асортимент плодово-ягідних деревних і кущових порід можна застосовувати дуже широкий. Проблема в тому, що в сучасних розсадниках він не завжди є. На жаль, минув час, а із ним добра традиція, яку варто було б відновити, коли в лісництвах, наряду з основними розсадниками, кожен лісник в своєму обході утримував на 2-3 сотках індивідуальний розсадник. Перевагу в ньому надавали вирощуванню цінних порід. Таку практику можливо поновити але без підтримки фінансування держави це зробити майже не можливо. Індивідуальним розсадникам приділялась підвищена увага, показники вирощування посадкового матеріалу включались в підсумки тодішнього соціалістичного змагання і матеріально стимулювались.

     Вирощений в індивідуальних розсадниках цінний посадковий матеріал вводився до складу лісових культур, що значно збагачувало породний склад і цінність нових лісів. Крім того, це підвищувало у лісової охорони професійний інтерес до лісогосподарської справи. Окремо хотілось би сказати за культури дуба, яких, як на мене, багато створюють при лісорозведенні.

      Якщо говорити про складову успіху лісокультурної справи, то я б на перше місце поставив би строки посадки. Беззаперечно, кращим часом для садіння дерев і кущів є рання весна, коли грунт містить багато вологи, поступово підвищується температура грунту і атмосфери, інтенсивно росте коріння дерев. Осінні посадки лісу після опадання листя ризиковані, хоча за певних кліматичних умов вони можуть бути вдалими. Недопустимо висаджувати лісові культури в кінці квітня, у травні, коли почалася вегетація деревних і кущових порід.

    Не менш важливою складовою успіху лісокультурної кампанії є чітке дотримання на перший погляд простих, але дуже важливих агротехнічних прийомів створення культур. Навіть незначні порушення правил викопування, перевезення, тимчасової прикопки на лісокультурній площі, підготовка посадкового матеріалу до висадки дуже суттєво впливають на приживлюваність лісових культур.

     Хотілось би звернути увагу на один важливу деталь лісокультурної компанії, якою досить часто нехтують. Вона зводиться до того, що після закінчення посадки, на другий день, відповідальні за посадку повинні ретельно обстежити лісокультурну площу. В цей час можна виявити значні недоліки, допущені при посадці і організувати роботу для їх ліквідації. Це окремі ряди з не зажатими належним чином сіянцями, залишені відкритими пазухи від посадки мечами, через які йде пересихання кореневої системи культур. Виходячи з цих міркувань, в Приазовському лісництві ДП «Мелітопольського ЛМГ» підготовка до посадки лісових культур проводиться вчасно та за технологією.

 

Лісничий Приазовського лісництва
ДП «Мелітопольське ЛМГ»
Тодоров Юрій Георгійович

Заходи присвячені Дню працівника лісу

   Щорічно у третю неділю вересня в Україні відзначають День працівників лісу. Це професійне свято працівників лісового господарства.     

      Колективом нашого підприємства ритмічно виконуються та перевиконуються всі планові показники виробничо-фінансового плану на 2018 рік. За 8 місяців 2018 року обсяг реалізованої продукції, товарів, робіт та послуг склав 7750 тис. грн., при плані 4143 тис. грн., що складає 187 % до плану. Посаджено лісових культур на площі 7 га,  заготовлено 140 кг лісового насіння при плані 140 кг, або 100 % до плану, проведено догляду за лісовими культурами на площі 130 га при плані 130 га, або 100 % до плану, проведено санітарних та інших рубок на площі 149,2 га, при плані 136 га, або 109,7 % до плану та заготовлено деревини 3969 м3 при плані 3600 м3, або 110,2 % до плану. Організовано вирощування фазанів у вольєрах. Посіяно і вирощено озимої пшениці на площі 201,6 га, посіяно і вирощено соняшника на площі 116 га. Випущено промислової продукції на суму 477 тис. грн. Зібрано меду 619 кг.

    Всі колективи виробничих підрозділів виконали доведені плани та завдання. Кращих показників досягли колективи Богатирського (лісничий Пономаренко О.А.), Семенівського (лісничий Прохоров Є.В.), Старо-Бердянського (лісничий Горшков О.О.) лісництв.

     За особистий внесок у розвиток виробництва, виконання планових показників, зразкову трудову дисципліну, з нагоди професійного свята «Дня працівника лісу»  державне підприємство «Мелітопольське лісомисливське господарство» отримало І місце серед  лісогосподарських підприємств області.

Головний мисливствознавець, перший заступник директора  В.А. Ніколаєв