Новини

Лісівники Мелітопольщини приймали участь у Покровському ярмарку

      У зв’язку зі святкуванням 248 річниці міста Запоріжжя у першу суботу жовтня на Прибережній магістралі відбувся Покровський ярмарок. Державне підприємство «Мелітопольське лісомисливське господарство» прийняло участь у цьому ярмарку. Підприємством була представлена продукція власного виробництва.

Головний мисливствознавець, перший заступник директора Ніколаєв В.А. 

Як лісівники відтворюють українські ліси

    Основним завданням лісівників є вирощування та відтворення лісів. Для того, щоб зрозуміти, як відбуваються ці процеси хочемо роз’яснити деякі аспекти лісового господарства.

      Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.

    Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року.

Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.

    Розуміючи актуальність теми відтворення українських лісів, просимо засоби масової інформації коректно подавати інформацію щодо загальних площ відтворення лісу. На інфографіці ви можете побачити, що у 2018 році буде відтворено менше лісів, ніж було у 2017 році. Це пов’язано з тим, що відбулося значне зменшення суцільних рубок під час заготівлі деревини.

    Варто звернути увагу! Значне зменшення суцільних рубок у 2017 році зумовлене передусім саме зменшенням суцільних санітарних рубок. У 2017 році почали діяти нові Санітарні правила в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

Пояснення до інфографіки:

    У 2016 році площа суцільних зрубів становила 52,2 тисячі гектарів. У 2017 році площа відтворених лісів становила 53,8 тисячі гектарів (з них нових лісів – 1,7 тис. га)

    У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 36,6 тисяч гектарів (станом на початок жовтня). До кінця року заплановано виконати завдання з відтворення лісів на площі більше 40 тисяч гектарів (з них заплановано створити нових лісів – 1,4 тис. га).

 *Відтворення лісів у поточному році відбувається в основному на зрубах минулого року

**Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України). Також не враховані ліси, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

 

    Заходи з відтворення лісів відбуваються за кошти лісогосподарських підприємств.

    Як бачите зі статистики, лісівникам навіть вдається створювати і нові ліси. Хоча в теперішніх умовах відсутності державного фінансування та небажанням виділення земель під залісення така робота дається дуже важко.

Довідково.

Суцільні рубки можуть бути двох видів:

  1. Суцільні рубки під час щорічної заготівлі деревини (офіційно вони називаються рубками головного користування – РГК)
  2. Суцільні санітарні рубки

     Суцільні рубки під час щорічної заготівлі деревини (РГК) відбуваються на основі планів лісокористування, які розробляються в середньому на 10 років. Основним чинником відведення дерев для таких рубок є їхній віковий стан. Кожен вид дерев має свій так званий вік стиглості, у якому його найоптимальніше можна заготовити для реалізації та подальшого використання в деревообробній промисловості.

   Суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче 0,1. В обстежені на доцільність призначення суцільної санітарної рубки беруть участь не лише представники лісогосподарського підприємства, а й представники облуправлінь, державних спеціалізованих лісозахисних підприємств, обласних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. У разі проведення суцільних санітарних рубок у категоріях лісів, де дозволено проведення рубок головного користування в обсягах, які перевищують розрахункову лісосіку (щорічна науково обґрунтована норма заготівлі деревини в порядку рубок головного користування) за весь період її дії, проведення рубок головного користування припиняється.

   Також варто звернути увагу на те, що заготівля деревини проводиться відповідно до спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток).

    Під час проведення суцільних рубок застосовуються технології, які дають змогу максимально зберігати дерева, що не підлягають вирубуванню, підріст, підлісок, трав’яний покрив та ґрунти.

Сьогодні ми маємо показувати громадськості, що таке робота в лісі. Минули часи замовчуваності, — Володимир Бондар

     

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     4 жовтня в Івано-Франківську розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Основні проблеми й тенденції розвитку лісового господарства в Українських Карпатах». Участь у відкритті конференції взяв заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

       Після цього він відвідав з робочим візитом Долинщину.

        На державному підприємстві «Вигодський лісгосп» Володимир Бондар разом з головою районної ради Іваном Данилівим, головою райдержадміністрації Юрієм Мазуром, директором підприємства Олександром Матусевичем, головою Вигодської селищної ради Ярославом Наумом та працівники лісової галузі Долинщини й Болехівщини обговорили низку питань у роботі лісового господарства.

  Олександр Матусевич презентував короткометражний фільм про ліси й лісництва Долинщини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    У свою чергу, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар подякував керівництву Долинського району за співпрацю в сфері збереження лісової промисловості. Він наголосив, що своїми рішеннями районна рада висловлює неабияку підтримку лісовому господарству та деревообробній галузі України.

    «Лісівникам є чим пишатися, але здобутки галузі бачать і розуміють тільки лісівники, а громадськість, влада не звертають уваги на щоденну кропітку працю лісівників. Це є наслідком того, що лісівники довго були замкнені у своїй системі. Левова частка роботи лісового господарства зараз для суспільства незрозуміла. Ситуація, яка сьогодні склалася навколо галузі показує, що виконувати добре свою роботу мало. Потрібно вміти правильно інформувати про свою діяльність громадськість і суспільство загалом. Адже люди мало знають про системну роботу лісівника», — підкреслив заступник Голови Держлісагентства.

     Також Володимир Бондар зупинився на прийнятті народними депутатами Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», яким внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України, зазначивши, що закон важливий для фермерів, але нищівний для лісогосподарської галузі. На завершення він подякував представникам місцевої влади за те, що прислухались до рекомендацій лісівників та знизили ставки податку на лісові землі, а також, що підтримують розвиток лісового господарства на Долинщині.

    Нагадаємо, що недавно в Долинській районній раді відбулось розширене засідання постійної комісії районної ради з питань екології, використання земельних ресурсів, ведення лісового господарства та розвитку туризму. Проведення засідання було зумовлено прийняттям 10 липня цього року Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», яким внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.

   Постійна комісія вирішила рекомендувати органам місцевого самоврядування району переглянути прийняті рішення щодо встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2018–2019 роки. При цьому, врахувавши пропозиції Вигодського лісгоспу та Асоціації деревообробних підприємств Прикарпаття, встановити ставку податку в розмірі 0,1% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Сільські ради прислухались до рекомендаційного рішення комісії районної ради та знизили ставки податку на лісові землі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Під час зустрічі з заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів голова районної ради Іван Данилів подякував гостям за візит та наголосив на тому, що в Долинському районі влада є своєрідним містком між громадою та лісівниками, адже в складі ради є шість депутатів – представників цієї сфери діяльності. Районна рада та районна державна адміністрація й надалі робитиме все, щоб лісова галузь Долинщинирозвивалась.

    Окрім того, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар наголосив на важливості співпраці із засобами масової інформації та висвітленні діяльності в соціальних мережах. Адже люди повинні знати про нелегку працю лісівників. Йдеться не лише про керівників підприємств, а й про тих робочих, які ведуть господарство та виконують важку роботу в лісах. «Сьогодні ми маємо показувати громадськості, що таке робота в лісі. Минули часи замовчуваності» – наголосив Володимир Бондар.

За інформацією Долинської РДА, Івано-Франківського ОУЛМГ

 

Головними сподвижниками реформ у лісовій галузі мають бути науковці, — Володимир Бондар на Прикарпатті

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Сьогодні, 4 жовтня, в Івано-Франківську розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Основні проблеми й тенденції розвитку лісового господарства в Українських Карпатах».

   Організаторами заходу є Державне агентство лісових ресурсів України, Національна академія наук України, Івано-Франківські обласна рада й облдержадміністрація, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Лісівнича академія наук України та Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

      У роботі конференції беруть участь заступник Голови Держлісагентства В. Бондар, ректор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника І. Цепенда, голова Товариства лісівників України Ю.Марчук, директор УкрНДІгірліс О.Голубчак, а також понад 90 провідних вчених, які представляють наукові та освітні установи з усіх регіонів України та республіки Польща, лісівники-практики з понад 40 підприємств і організацій Карпатського регіону, представники природоохоронних, громадських організацій.

    Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар наголосив, що провідну роль у реформуванні лісової галузі мають займати саме науковці.

    «Сьогодні наші науковці презентують Дорожню карту, яка має реформувати лісове господарство в Українських Карпатах на засадах наближеного до природи лісівництва. У ній є багато нових та необхідних новацій. Питання поступового переходу від суцільних рубок лісу до методів наближеного до природи лісівництва, яке ініційоване Держлісагентством, є одним з основних напрямків удосконалення ведення лісового господарства не лише в Карпатському регіоні, а й на всій території держави. Але цей перехід повинен відбуватись поступово із врахуванням всіх чинників – від забезпечення необхідними технологіями та обладнанням, до відповідного інфраструктурного забезпечення та збуту деревини. Сподіваюсь на ґрунтовне обговорення цього питання, оскільки цей документ запланований до розгляду та затвердження в рамках науково-технічної ради при Держлісагентстві», — зазначив Володимир Бондар.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Загалом фахівці повинні обговорити низку питань із оцінки сучасного стану й динаміки змін складу біогеоценозів, ефективне використання, збереження й примноження лісового біорізноманіття, ведення наближеного до природи лісівництва й сталого лісового господарства.

   Важливими залишаються вирішення наукових та освітніх проблем із підготовки висококваліфікованих спеціалістів лісового господарства, захисту пралісів, прогнозів розвитку лісових деревостанів у зв’язку з викликами сьогодення, успішного розв’язання завдань лісовідновлення та лісорозведення, захисту лісів від деградації, пов’язаної зі зростаючим впливом техногенних та урбоекологічних чинників. А також обговорять науково-обгрунтовані заходи з оптимізації еколого-соціально-економічних процесів у регіоні, принципи господарювання у лісах у зв’язку із розширенням повноважень владних структур на місцях, шляхи подальшого ефективного розвитку деревообробної промисловості, покращення рекреаційної й туристичної інфраструктури тощо.

 

 

Основними результатами за проектом Дорожньої карти мають стати:

  1. Радикальна зміна системи рубок в гірських лісах шляхом збільшення вибіркових рубок. Зменшення площі суцільних рубок до 5% щорічно. Формування лісових насаджень на принципах наближеного до природи лісівництва.
  2. Створення оптимальної інфраструктури гірських територій, що дасть можливість забезпечити охорону лісових насаджень відлісопорушеньі лісових пожеж, ефективно використовувати рекреаційні функції лісових територій, в т.ч. для розвитку екологічного туризму.
  3. Забезпечення стабільності лісових екологічних систем, гідрологічного балансу басейнів гірських річок, зменшення ерозійних процесів, попередження природних і техногенних катастроф на гірських територіях.
  4. Розвиток економіки гірських територій, створення додаткових робочих місць, покращення умов праці людей, задіяних у лісовому секторі економіки регіону.
  5. Створення позитивного іміджу галузі.
  6. Презентація Дорожньої карти (ЗАВАНТАЖИТИ)