Новини

Академік-секретар відділення біологічних наук Національної академії наук Білорусі Михайло Нікіфоров розповів про період тиші в Білорусії та дав поради, як виправити ситуацію в Україні:

«Ми сьогодні з українськими колегами обговорювали це питання. У нас він називається місячник тиші. У нас в Білорусії завжди був місячник тиші – на це виділявся один весняний місяць. Ми дізналися, що в Україні цей місячник триває значно довше – практично з березня і до червня. І тоді, звісно, якщо з господарської діяльності такий період виключити, виявляється це дуже серйозно в екстремальних ситуаціях, таких як короїдники. Це може виявитися критичним періодом і призвести до фатальних наслідків. Тому, на мою думку, у цьому випадку потрібно мати законодавство більш гнучке, де мають бути виключення для екстремальних ситуацій. Бо як загине ліс, то загинуть і всі ті, заради кого ми влаштовували цей місячник тиші, бо порушуються всі процеси, кормова база,і так далі, окрім, можливо, декількох видів. Тому у цьому питанні потрібно мати гнучкий механізм. І, звісно, встановлюються обмеження господарської діяльності в період масового розмноження тварин, птахів. Так, наприклад, клести розмножуються зимою – у лютому. Але якщо кожен вид враховувати, то можна на увесь рік заборонити господарську діяльність, сказати що цілий рік відбувається процес розмноження, потім йде ріст молодняку, а потім у них період розмноження – теж не можна заважати тваринам.. Потрібен розумний підхід. Необхідно зважити підхід науковців і насамперед орієнтуватися на рідкісні види, червонокнижні види і так далі. Якщо буде такий комплексний підхід, то у нас не буде втрат у лісовому господарстві, і одночасно ми збережемо біологічне різноманіття. У будь-якому питанні не можна впадати в крайнощі – це головний підхід, який має бути. Я – орнітолог, тому я за те, щоб птахів охороняти, щоб їм створювати спокій, але цей підхід має бути чітко розрахований: що саме тут ми маємо набагато більшу вигоду для природи і для людини від того, що введемо цей період, ніж якщо ми дозволимо господарську діяльність».

Сподіваємося, що на резолюцію, яка буде прийнята від імені двох національних академій наук України і Білорусі, звернуть увагу представники виконавчої та законодавчої влади і вона ляже в основу подальших рішень, — заступник Голови Держлісагентства України

Проект Резолюції Міжнародної конференції: просити Уряд України ініціювати питання щодо внесення відповідних змін і доповнень стосовно оперативного прийняття управлінських рішень, спрямованих на локалізацію осередків всихання та формування біологічно стійких насаджень

Проект

РЕЗОЛЮЦІЯ

Міжнародної науково-практичної конференції

«СОСНОВІ ЛІСИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ІСНУЮЧІ ПРОБЛЕМИ

ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ»

(м. Київ, 12–13 червня 2019 р.)

Міжнародна науково-практична конференція проведена під егідою Національної академії наук України та Національної академії наук Білорусі в рамках науково-технічного співробітництва між Україною і РеспублікоюБілорусь.

В роботі конференції взяли участь науковці, представники міжнародних організацій, зокремаПродовольчої та сільськогосподарської організації ООН, органів державної влади, закладів освіти, природо-охоронних установ та громадськості, а також фахівці лісового господарства з України, Білорусі, Німеччини, Польщі, Австрії.

Заслухавши та обговоривши доповіді щодо сучасного стану соснових лісів, зокрема, їхнього масовоговсихання в різних країнах Європи, а також особливостей  ведення господарства в цих лісах в умовахкліматичних змін та антропогенного тиску на навколишнє середовище, учасники конференції зазначають:

Зміна клімату впродовж останнього десятиріччя, зокрема аномально високі температури вегетаційногоперіоду, тривалі посушливі періоди та меліорація лісових земель Полісся призвели до трансформаціїгідрологічного режиму значних територій в Україні та Республіці Білорусь. Це негативно вплинуло на структурно-функціональну організацію поліських лісів та їх життєздатність. Відбувається безпрецедентнезниження біологічної стійкості лісів до впливу стрес-чинників та масове розповсюдження в них шкідливихкомах і хвороб, що призводить до широкомасштабних патологічних явищ і деградації лісів. Окрім України та Республіки Білорусь, масове всихання лісів відзначено також на теренах Польщі, Росії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Словаччини, Румунії, Італії, Австрії та інших країн Європи.

На відміну від інших європейських країн, ліси яких уражені патологічними процесами, чинна нормативно-правова база з ведення лісового господарства України та матеріально-технічне забезпеченнялісогосподарських підприємств не дають можливості ефективно реагувати на згадані виклики та зупинитипроцес масового ослаблення і всихання лісів в Україні. Це призводить до зниження важливих екологічнихфункцій лісів та безповоротної втрати цінних лісових ресурсів на великих площах, що викликає глибокезанепокоєння серед науковців, освітян та широких кіл громадськості.

З метою консолідації зусиль державних інституцій, міжнародної наукової та фахової спільноти для прийняття швидких і ефективних управлінських рішень щодо вирішення проблеми всихання соснових лісів, а також зважаючи на гостру необхідність розширення і поглиблення досліджень патологічних процесів у соснових лісах та розробки заходів щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, учасникиконференції вважають за необхідне:

1.   Науковим установам поглибити дослідження щодо моніторингу та підвищення біологічної стійкостісоснових насаджень в умовах зміни клімату та антропотехногенного навантаження з метою посиленнябагатофункціональної ролі лісів, зокрема шляхом:

удосконалення програм моніторингу лісів та своєчасного інформування про зміни стану лісів, передусім – центральних і місцевих органів державного управління, відповідних лісових та природоохоронних інституцій, засобів масс-медіа та широких кіл громадськості;

вивчення генетичної структури соснових популяцій та індивідуальної мінливості;

виділення генетичних маркерів стійкості сосни до екстремальних чинників та патогенів;

розроблення інтегрованої системи захисту соснових лісів в умовах зміни клімату, зокрема іззастосуванням біологічних методів.

2. Просити Кабінет Міністрів України ініціювати питання щодо внесення відповідних змін і доповненьстосовно оперативного прийняття управлінських рішень, спрямованих на локалізацію осередків всихання та формування біологічно стійких насаджень, у такі законодавчі акти:

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (Закон України від 23 травня 2917 р. № 2059-VIII);

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринногосвіту» (Закон України від 9 квітня 2015 р. № 322-VIII);

Санітарні правила в лісах України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня2016 р. № 756);

Правила поліпшення якісного складу лісів (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724);

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 «Про врегулювання питань відносноспеціального використання лісових ресурсів».

3. Науковим та освітнім закладам посилити зв’язок науки і виробництва для удосконалення науковогозабезпечення лісогосподарських заходів шляхом проведення тренінгів, семінарів, підвищення кваліфікації, інформаційно-просвітницьких програм щодо сучасних проблем лісового господарства.

4. Науковим та освітнім закладам і органам державного управління у галузі лісового господарства:

— активізувати роботу щодо залучення міжнародної технічної допомоги для вирішення проблем адаптаціїсоснових лісів до несприятливих чинників навколишнього середовища в умовах зміни клімату;

— опрацювати питання щодо розширення транскордонного співробітництва між Україною та РеспублікоюБілорусь, спрямованого на запобігання всиханню соснових насаджень у Поліській зоні та зниження втрат відзагибелі лісів.

5. Лісогосподарському виробництву рекомендувати ширше застосовувати поступові й вибіркові способирубок та інші заходи, спрямовані на формування мішаних соснових біоценозів природного походження.

Міжнародна конференція щодо всихання соснових лісів: законодавчі обмеження в Україні блокують боротьбу з «біологічною пожежею»

У Києві розпочалася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення», організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі.

Окрім науковців з цих країн, участь у конференції беруть представники Німеччини, Польщі та Австрії.

Під час відкриття конференції виступив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, який розповів про причини та наслідки погіршення санітарного стану лісів. 

«В останнє десятиріччя санітарний стан лісів різко погіршився внаслідок негативної дії комплексу факторів, в основному пов’язаних із глобальними змінами клімату, що призвело до зростання площ всихаючих насаджень і масового пошкодження їх шкідниками і хворобами. За останні роки по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де пошкодження ослаблених лісів стовбуровими шкідниками, в основному сосновими короїдами, набули катастрофічних масштабів. Станом на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. гектар. Таким чином, масове пошкодження соснових лісів стовбуровими шкідниками, зокрема верхівковим і шестизубим короїдами, продовжує поширюватися на території країни», — сказав він.

DSC_0228

Володимир Бондар повідомив, що проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу кліматичних показників дозволили зробити для України наступні висновки – подальше зростання температури по всій країні, особливо в південній її частині. Протилежний тренд очікується по відношенню до опадів – загальна кількість опадів зменшиться як у середньому за рік, так і у вегетаційний період, особливо в південній частині України. Таким чином, негативний вплив кліматичних факторів на лісові екосистеми буде продовжуватись, що призведе до подальшого їх ослаблення і поширення осередків короїдів.

«Ситуація щодо масового поширення осередків короїдів стає катастрофічною також для більшості країн Європи. За останнє десятиріччя всихання сосни внаслідок пошкодження верхівковим короїдом зареєстровані у Білорусії, Польщі, Італії, Німеччині і навіть у скандинавських країнах – Фінляндії і Швеції. Згідно з офіційними звітами і науковими публікаціями європейських вчених, поширення осередків стовбурових шкідників є прямим наслідком негативного впливу змін клімату. Стовбурові шкідники хвойних насаджень швидко зайняли домінуючу позицію, складаючи у 2018 році 23% площ усіх осередків шкідників і збільшивши площу своїх осередків за 4 роки у 7,7 разів», — зазначив заступник Голови Держлісагентства України.

Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич поінформував, що проблема всихання лісів у Білорусі також дуже велика, однак, завдяки злагодженій та фаховій роботі вдається з нею боротися.

«Протягом останніх десятиліть найбільш негативні патологічні явища відзначаються в хвойних лісах Білорусі. У лісовому фонді країни тільки в 2018 році площа загиблих хвойних насаджень склала 49,5 тис. га, в тому числі від впливу несприятливих погодних умов – 43,7 тис. га. На санітарний стан хвойних лісів істотний впливають хвороби лісу. Максимальне поширення серед них отримала коренева губка, площа осередків якої станом на 31.12.2018 склала 103,5 тис. га. Перші осередки короїдного всихання соснових насаджень виявлені в 2010 році в Гомельській області. Особливо інтенсивний процес масового всихання соснових лісів відзначено в 2016-2018 рр., що вимагало проведення в них суцільних санітарних рубок на площі 67,9 тис. га, в тому числі в 2018 році – 39,9 тис. га», — повідомив він.

DSC_0257

За словами Олександра Ковалевича, ефективний захист лісів від шкідників, оперативна локалізація і ліквідація вогнищ їх розмноження можливі при оперативному виявленні пошкоджених ними насаджень, що визначається результативністю лісопатологічного моніторингу, складовою частиною якого є феромонний нагляд. На сьогодні феромонні пастки є найбільш ефективним засобом для контролю чисельності вершинного і шестизубчастого короїдів в соснових насадженнях і їх поширення, а також своєчасного проведення відповідних санітарно-оздоровчих заходів.

«Зарубіжний багаторічний практичний досвід профілактики і боротьби з короїдним всиханням соснових насаджень засвідчує те, що на сьогодні основними найбільш ефективними способами боротьби в осередках стовбурових шкідників є суцільні і вибіркові санітарні рубки, утилізація порубкових залишків (спалювання, мульчування), прибирання захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також її обробка інсектицидами. У соснових насадженнях обробки інсектицидами проти стовбурових шкідників у силу біологічних особливостей їх життєвого циклу є неефективними і не проводяться», — сказав він.

Також Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі він наголосив, що проведення в лісовому фонді Білорусі в 2016-2018 рр. санітарно-оздоровчих заходів в осередках короїдного всихання соснових насаджень в максимально стислі терміни з подальшою утилізацією порубкових залишків і обробкою інсектицидами заготовленої деревини дозволило не допустити втрати якості заселеної шкідниками деревини для її подальшого використання.

«Міністерством лісового господарства Білорусі оперативно розроблений, узгоджений з Інститутом лісу, і успішно реалізується Алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів в сосняках. Санітарно-оздоровчі заходи в соснових насадженнях повинні бути спрямовані на зниження в них «короїдного запасу». Вибіркові і суцільні санітарні рубки, прибирання захаращеності повинні проводитися протягом до 20 днів з дня взяття на облік пошкоджених соснових насаджень», — підкреслив Олександр Ковалевич.

DSC_0132

У свою чергу, на конференції були озвучено низку проблем у впровадженні сучасних і термінових заходів з поліпшення санітарного стану лісів в Україні.

Так, низку гострих питань можна розподілити у наступні групи:

— законодавчі

– занадто зарегульований процес призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, і як наслідок – несвоєчасне їх проведення;

— існування «сезону тиші», передбаченого Законом України «Про тваринний світ», з 1 квітня по 15 червня, що забороняє проводити санітарні рубки свіжозаселених короїдами дерев з метою не допущення масового вильоту жука та збільшення площі його осередку;

— законодавчо встановлені обмеження щодо проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді – на жаль короїду все одно де заселяти дерева – в експлуатаційних лісах чи у природно-заповідному фонді;

— Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» штучно обмежено площу проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів – для проведення повноцінних заходів підприємствам необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, яка крім того що є вартісною, ще й довготривала в часі – від двох до шести місяців, а то й більше (відповідно до Закону мінімальний термін проведення оцінки становить 55 робочих днів). Про яку оцінку впливу на довкілля можна говорити, коли насадження під дією кліматичних умов, шкідників та хвороб, чи інших несприятливих факторів уже загинули, втратили свої функції. Такі насадження залишається лише прибрати, а на їх місці створити новий ліс. Проведення оцінки впливу на довкілля для проведення суцільних санітарних рубок у загиблих насадженнях призводить до втрати часу і як наслідок – до неефективності проведеного заходу (осередок короїда збільшується), втрати якості деревини, що в свою чергу зменшує надходження платежів до бюджетів у вигляді рентної плати та призводить до збитків лісогосподарських підприємств.

— не можна оминути і проблему зі збутом дров’яної деревини від санітарних рубок. У державі відсутні компенсаційні механізми, які б стимулювали проведення, як правило, збиткових санітарних рубок в осередках всихання.

— можливість проведення суцільних санітарних рубок тільки при повноті нижче 0,1. Санітарними правилами в лісах України у редакції 2016 року стало можливим проведення вибіркових санітарних рубок у насадженнях, зріджуючи їх до повноти 0,1. Внаслідок цього спостерігається різке збільшення обсягів вибіркових санітарних рубок по всіх породах, а не тільки у соснових насадженнях. І що ми в результаті спостерігаємо? За останні два роки збільшилася площа низькоповнотних насаджень з повнотою 0,1-0,3. Дані насадження уже не можна назвати лісом – згідно з ДСТУ 3404-96 деревостан, повнота якого менша ніж 0,3, а для молодняків – ніж 0,4 є рідколіссям.

— організаційні

– відсутність бюджетної підтримки лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу країни, а також лісозахисних підприємств. У результаті цього підприємства половини території України не можуть своєчасно проводити заходи з поліпшення санітарного стану лісів, а також винищувальні заходи боротьби з хвоє-листогризучими шкідниками. Із-за цієї ж причини лісозахисні підприємства не в повній мірі виконують свої основні функції, зокрема, і моніторинг за лісопатологічною ситуацією в лісах;

— на сьогодні Держлісагентство не володіє інформацією щодо лісопатологічної ситуації в лісах інших лісокористувачів, які не належать до сфери його управління. У таких користувачів знаходиться у користуванні 27% лісового фонду країни.

— соціальні

– низька інформованість суспільства про роботу лісової галузі, в тому числі щодо проведення санітарних рубок, і – досить низька довіра у суспільстві до роботи лісівників.

Які ж кроки здійснює Держлісагентство України у вирішенні зазначених проблем, і що ще необхідно?

— на законодавчому рівні

– уже більше року Держлісагентство не може погодити в окремих центральних органах виконавчої влади зміни до Санітарних правил в лісах України, які дали б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. На сьогодні Держлісагентсво ініціювало перед Мінприроди створення ініціативної групи для розроблення та узгодження нормативно-правової бази і отримало відповідь Мінприроди про підтримку даної ініціативи. Крім того, Держлісагентством уже розроблено новий проект Санітарних правил в новій редакції, який надіслано до Мінагрополітики;

— на організаційному рівні

– переглянути підходи до створення лісових культур, максимально використовуючи природне відновлення лісу. Результатом створення лісових культур мають бути не монокультури, а змішані, багатоярусні і бажано різновікові насадження;

— змінити підходи у проведенні рубок догляду за лісом (збільшити їх інтенсивність, зменшити повноту, при якій дозволено проводити такі рубки);

— передбачати здійснення рубок свіжозаселених дерев короїдами (ІІІ-ІV категорії санітарного стану) у буферній зоні осередку шкідника.

— на соціальному рівні

– максимально вживати на постійній основі заходи з популяризації професії лісівника з метою повернення довіри у суспільстві.