"Мелітопольське лісомисливське господарство"

Перезавантаження та нові правила для галузі, яка десятиліттями обростала корупційними схемами, сприймають в штики. Ті, хто стоїть за цими схемами зараз, м’яко кажучи, дуже не згодні з цим і починають медійні атаки. Однак, це не вплине на той курс, який я впроваджую.

Нам вдалося зменшити на 46% незаконні рубки, у порівнянні з піврічним періодом минулого року. Щоденні рейдові патрулювання лісів, нові стандарти деревини, підключення до електронного обліку деревини всіх лісокористувачів, електронні аукціони, нові незангажовані кадри вже дають свої результати.

Але рейди не вирішать всіх проблем. Потрібно змінювати підходи і в середині системи. Для цього ми розробили законопроект, щоб комплексного вирішити проблеми незаконних рубок та обігу деревини. Саме на цьому наголошено і в Указі Президента.

Одна з важливих змін, яку закладає законопроект – лісгоспи не будуть поєднувати повноваження і видавати самі собі дозволи на заготівлю деревини (лісорубні квитки).

Як зараз? Територіальні органи Держлісагентства видають лісорубні квитки лише на рубки головного користування. Простіше – на планову заготівлю стиглого лісу. А, наприклад, на санітарні рубки лісокористувачі, незалежно від підпорядкування, самі собі видають дозволи. Це нонсенс. Та ще й суперечить чинному законодавству.

Моя позиція – постійні лісокористувачі та власники лісів не повинні самі видавати дозволи, і самі рубати.

Як буде? Пропонуємо встановити єдиний підхід щодо видачі лісорубних квитків для всіх видів рубок і для всіх лісокористувачів чи власників лісів ВИКЛЮЧНО дозвільним органом. Це чітка вимога законодавства.

Законопроект вже опрацьований експертами і переданий до екологічного комітету Верховної Ради України. Дуже сподіваюся, що найближчим часом його зареєструють та винесуть на розгляд.

#ліс #всебуделіс
Офіс Президента України Кабінет Міністрів України Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України #ЕкоКомітет Державне агентство лісових ресурсів України
Володимир Зеленський Денис Шмигаль Роман Абрамовський Олег Бондаренко

За словами Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького повені в Карпатах спричинені природними факторами. Так, за останні три дні в Карпатах випала місячна норма опадів, в Івано-франківській області найбільше.

«Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала біля 2,8 млрд м3, а ліс максимально міг поглинути біля 200-250 млн м3. Це лише 10% від всіх опадів. Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки — це маніпуляція та популізм», — прокоментував Голова Держлісагентства.

«В останні роки рубок відбувається значно менше. Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства. Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки. Так, за 5 місяців поточного року в Чернівецькій області кількість рубок скорочена на 41 тис. кубометрів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На Закарпатті на 51 тис. кубометрів, а в Івано-Франківській області на 75,7 тис. кубічних метрів», — наголосив Андрій Заблоцький.

Загалом, за останні 5 років, обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20% (з 4,2 млн кбм у 2015 р. до 3,3 млн кбм у 2019 р.). 

За словами Голови Держлісагентства  сьогодні не тільки Україна, а й вся Європа потерпає від масштабних повеней, які спричинили дощі. Сербія, Боснія та Герцеговина, Чехія постраждали через стихію.  Це при тому, що в Європі існує набагато менше обмежень заготівлю деревини. У цифрах — в  Україні на 44.8% лісів існують обмеження на заготівлю деревини, тоді як у Чехії – 4.9%, Польщі – 8.5%, Латвії – 9.7% Угорщині – 13.6%, Австрії – 15.7%. Але ж в цих країнах ніхто не заявляє, що рубки є причиною повеней.

«Стосовно проблеми незаконних рубок. Так, вона є, але подолати те, що вибудовували рокам неможливо за 5 місяців.  Проте, є позитивна динаміка.  Якщо у 2016 році обсяг незаконних рубок в Карпатському регіоні складав 12 тис. кбм, то у 2019 році – 3,6 тис. кбм. Але подальший прогрес у цьому питанні напряму залежить від прийняття відповідного закону, який би врегулював питання сертифікації лісопродукції з метою викорінення попиту на незаконно заготовлену деревину. Ми його вже підготували, зараз він на опрацювання в профільному комітеті Верховної Ради», — сказав очільник Держлісагентства.

Детальніше:

Останніми роками обсяг лісовикористання не перевищував розрахункової лісосіки і становить 60— 75% від щорічного середнього приросту.  Всі рубки лісу проводяться в обсягах обгрунтованих нормативів.

ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ

Ми одразу ж звернулись до академічних інститутів, щоб вони дали незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах. Це Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет.

Як пояснили науковці, причинами паводків є:

— Природні глобальні причини — циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.

— Природні регіональні причини — густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже ВІСІМ З ПОЛОВИНОЮ ТИСЯЧ РІЧОК.  В цій області з 1955 року зареєстровано близько 70 паводків. Всього в Карпатах протікає до 28  тис. малих річок, із них 18 тис.  на північному схилі, 10 тис на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.

Ще один з основних факторів, на думку експертів та науковців, це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили — то куди ж їй діватись?

В зв’язку з чим роль лісового господарства — не вирішальний чинником, якийі впливає на рівень паводку.

Основні причини паводків — надмірно висока кількість опадів. Як показують дані гідрометеонагляду та метеостаціонарів в горах кількість опадів в Івано-Франківській області в період паводків перевищує 300 мм.

Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води».

Враховуючи те, що попередніми дощами вологість ґрунту піднімається до 80-90%, ліс потенційно не може поглинути всю кількість опадів.

В той же час є ряд факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів. Водорегулююча роль хвойних лісів, особливо смерекових, в два рази менша, ніж букових.

У той же час є низка факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів.

Проведений аналіз обсягів рубок, показує, що дійсно до 1960 року об’єми рубок в Карпатах в два, а то й в три рази перевищували розрахункову лісосіку, різко зросла площа полонин. Починаючи з 70-х років обширні вирубки залісили. З 1990 року перевищення розрахункової лісосіки не було, а площа створення лісів в середньому на 10% перевищує площу зрубів, і наші підприємства мають достатньо садивного матеріалу, щоб їх заліснити. Збільшення площі лісів є основним пріоритетом Держлісагентства.

Офіційний сайт: http://dklg.kmu.gov.ua

Сторінка в Facebook: https://www.facebook.com/forestUKR

Сторінка Голови Держлісагентства Андрія Заблоцького: https://www.facebook.com/andrew.zablotsky.9

Telegram-канал t.me/uaforest

 25.06.2020

 Щиро вітаємо з Днем народження

директора державного підприємства «Мелітопольське лісове господарство» та Голову Запорізької обласної організації Товариства лісівників України!

Полуліха Мирона Семеновича!

Бажаємо Вам міцного здоров’я, щастя, миру, злагоди, добра, родинного благополуччя. Зичимо Вам творчої наснаги та успіхів у Вашій професійній діяльності. Нехай у справах, які Ви започаткували, будуть супутниками енергійність, цілеспрямованість та справедливість. Нехай доля завжди буде прихильною до Вас та Вашої родини, а кожен новий день дарує приємні враження, задоволення від роботи та світлу надію на майбутні роки!

• 
  
  

Що ми вже зробили?

Ми вперше оприлюднили всю інформацію про плани заготівлі деревини на 2020 рік — https://bit.ly/2Bta9BS

Плюс зробили відкритими електронні сервіси, на яких кожен українець просто зі смартфону може побачити — де, як і скільки деревини заготовляють, чи легальна ця діяльність.

Це поки що пілотні процеси, які працюють за даними електронного обліку деревини та лісгоспів у сфері Держлісагентства. А це 73% лісів України.

Просто зайдіть на сайт ukrforest.com та просто з дому:

— перевірте законність заготівлі деревини (реєстр лісорубних квитків) — вже працює в 23 областях,

— перевірте походження деревини за номером бирки, ТТН-ліс або авто,

— дізнайтесь про розміщення легальних об’єктів переробки деревини,

— ознайомтеся з аналітикою по аукціонам з продажу деревини,

Переконаний, що відкриття інформації допоможе краще контролювали суспільству всі процеси у лісовій галузі. Працюємо далі!

#ліс #всебуделіс
Офіс Президента України
Кабінет Міністрів України
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України
Державне агентство лісових ресурсів України
#ЕкоКомітет
Денис Шмигаль
Роман Абрамовський
Олег Бондаренко

«Саме завдяки національній інвентаризації лісів ми отримаємо повну та оновлену інформацію про фактичну лісистість держави, запас деревини в лісах та її технічну придатність. Також можна буде зайти на сайт національної інвентаризації лісів та відстежувати зміни в рості дерев на певній інвентаризаційній ділянці, оцінити стан лісів загалом в Україні», — повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький.

Держлісагентство володіє інформацією лише стосовно 73% українських лісів. Інші 27% знаходяться у підпорядкуванні різних органів влади, комунальній власності. Востаннє облік лісів у повному обсязі проводили у 1996 році, а поняття НІЛ взагалі нове для України. Нині актуальної інформації про ліси України немає. При цьому процедура ведення державного лісового кадастру та обліку лісів на основі узагальнення даних лісовпорядкування не дає змоги отримати статистично достовірні оцінки показників.

«Цей процес вже давно започаткований в європейських країнах. Завдяки Президенту, Уряду та Парламенту, ми зрушили з мертвої точки це питання в Україні. Зараз отримали унікальний шанс стати на рівні країн Європи і започаткувати національну інвентаризацію лісів. Це циклічний процес. На першому етапі НІЛ триватиме два роки. А потім буде повторюватися, щоб можна було прослідкувати зміни у прирості дерев», — зазначив Голова Держлісагентства.

Деталі тут https://bit.ly/319cEnK

#ліс #всебуделіс
Офіс Президента України Кабінет Міністрів України Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України #ЕкоКомітет
Денис Шмигаль Роман Абрамовський Олег Бондаренко