Новини

Держлісагентство забезпечило повний електронний облік усієї заготовленої деревини

В Україні лісогосподарськими підприємствами, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, запроваджено 100-відсотковий облік усієї заготовленої та реалізованої деревини у Cистемі електронного обліку деревини (ЕОД).

Про це в Укрінформі повідомив під час щорічного звіту заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

«Підприємствами Держлісагентства запроваджено електронний облік всієї заготовленої деревини. Доступ до електронного обліку надано Національній поліції та Службі безпеки України і вони можуть в режимі реального часу контролювати, як відбувається заготівля деревини по кожному об’єкту», — сказав Бондар.

Він зазначив, що за підтримки продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) створено автоматизовану систему «Сертифікат походження лісоматеріалів», яку синхронізовано із системою ЕОД. Завдяки цьому значно підвищився контроль за видачею сертифікатів на деревину, забезпечено роботу всіх користувачів у режимі он-лайн, унеможливлено повторне використання документів та фіктивних товарно-транспортних накладних, підкреслив Володимир Бондар.

Також, за словами заступника Голови Держлісагентства, триває розробка програмного продукту з виписки лісорубних квитків. Це дозволить запровадити Електронний реєстр лісорубних квитків та значно посилити контроль за їх оформленням.

«Державним підприємством «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» Держлісагентства розроблено програмний продукт та розпочато проведення електронних аукціонів необроблених лісоматеріалів. Ми зараз більше половини нашої продукції продаємо через електронні аукціони в усіх регіонах України, і це досягнення попередніх років», — наголосив Володимир Бондар.

У лісах Держлісагентства створено понад 3 тис. територій та об’єктів ПЗФ, — Володимир Бондар

На сьогодні, лісів, що належать до сфери управління Держлісагентства*, уже заповідано 16,6%. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час публічного звіту в Укрінформ.

«Заповідні ліси Держлісагентства займають третину (33%) природно-заповідного фонду держави, при лісистості території України – 15,9%. В Україні уже на 46,9% вкритих лісовою рослинністю земель заборонені рубки головного користування», — зазначив він.

Володимир Бондар поінформував, що у лісах Держлісагентства створено понад 3 тис. територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1,2 млн. га.

«Окрім того, Держлісагентство за останні роки погодило проекти Указів Президента України про створення, в тому числі за рахунок лісів Держлісагентства, національних природних парків — «Кам’янська Січ», «Нобельський», «Бойківщина», «Кремінські ліси» загальною площею 32,4 тисячі гектар, а також проекти Указів Президента України про зміну меж (розширення) національних природних парків — «Олешківські піски», «Дністровський каньйон», Ужанського національного природного парку, нацпарку «Синевир»», — підкреслив заступник Голови Держлісагентства.

За його словами, на сьогодні лісові території є основним джерелом збільшення природно-заповідного фонду держави.

97897

* Загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, становить 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю 9,6 млн га. Із них 7,6 млн га (73%) входять до сфери управління Держлісагентства.

В Україні впроваджують новітні технології висадки лісів, — Володимир Бондар

В Україні лісогосподарські підприємства, що належать до сфери управління Держлісагентства, впроваджують новітні технології висадки саджанців із закритою кореневою системою.

Ця технологія дає можливість розширити часовий період висадки саджанців, а також збільшує їхню стійкість до хвороб під час висадки у ґрунт, повідомив в Укрінформі під час щорічного звіту заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар.

«Сьогодні ми маємо уже на виході питання відкриття великого селекційно-насіннєвого центру у Львівській області, до якого ми, лісівники Львівщини, разом з усіма лісівниками України йшли протягом двох років підготовки. Технологія із закритою кореневою системою саджанців дає можливість майже 100% приживлюваності й великої стійкості насаджень до хвороб. По-друге, це збільшує нам час і можливості посадки – не тільки на весняний чи осінній час, а й навіть влітку», — сказав Володимир Бондар.

Він розповів, що Львівський лісовий селекційно-насіннєвий центр розрахований на 3 млн сіянців на рік із закритою кореневою системою, а також 4 млн саджанців із покращеною кореневою системою. У 2018 році на будівництво цього комплексу було витрачено майже 50 млн грн — 33 млн грн кошти державних лісогосподарських підприємств та 16,3 млн грн з бюджету області. Загальна вартість проекту — 86,2 млн грн. Наразі така ж установка з висівання саджанців із закритою кореневою системою вже була впроваджена у Хмельницькій області. А також планується впровадження технології і у Тернопільській області. «І сьогодні лісівники всієї України радо застосовували б ці технології, якби мали можливості. Ми шукаємо можливості тому що вони досить дороговартісні. Наприклад, Львівський проект коштуватиме більше 80 млн грн. Це величезні кошти для такої області як Львівська. А лісгосп в Хмельницькій області витратив десь близько 10 млн грн», — зазначив заступник Голови Держлісагентства.

Він повідомив, що підприємства знаходять можливості власним коштом впроваджувати цю технологію. Так зробили, приміром, Славутський лісгосп у Хмельницькій області, де відкрили павільйон для притінення та автоматичного зрошування сіянців площею 1,7 тис. кв. м. для вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою. Наразі павільйон розрахований на 500 тисяч штук сіянців лісових порід, а при умові збільшення площі теплиць на 1,5 мільйона. Згодом планується розширити його і поставити технологію на конвеєр, що дасть можливість забезпечити всю область садівним матеріалом із закритою кореневою системою. Наступний у плані впровадження новітньої технології Чортківський лісгосп.

«Ми не стоїмо на місці і ми намагаємося ці технології впроваджувати. Безперечно, коли буде створено фонд розвитку лісового господарства, який передбачений указом Президента України, ми зможемо запроваджувати загальнонаціональні програми, в тому числі, і програми такого характеру. Я сподіваюсь, що цей напрямок набуде розвитку і ми матимемо серйозний прорив у якісному відтворенні лісів», — підсумував Володимир Бондар.

Володимир Бондар представив публічний звіт Держлісагентства за 2018 рік

22 лютого 2019 року відбувся публічний звіт заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря. Під час звіту презентовано інформацію про основні результати діяльності лісового господарства у 2018 році.

Так, Володимир Бондар повідомив, що загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, становить 10,4 мільйонів гектар, в тому числі вкриті лісовою рослинністю 9,6 мільйонів гектар. За відомчим підпорядкуванням, найбільша площа лісових земель (близько 73%) перебуває у користуванні лісогосподарських підприємств Держлісагентства.

«Лісистість України становить 15,9%. Але, незважаючи на невелику лісистість території, Україна займає 9-те місце у Європі за площею лісів та 6-те місце за запасами деревини. Запас деревини в лісах оцінюється в межах 2,1 мільярда кубічних метрів. За рік в лісах України в середньому приростає 35 мільйонів кубічних метрів деревини», — сказав він.

Заступник Голови Держлісагентства повідомив, що у 2018 році відтворено лісів на площі майже 44 тисячі гектар (створено нових лісів – 1,9 тисячі гектар). Кошти на відтворення лісів є основною статтею витрат державних лісогосподарських підприємств.

«На сьогодні, лісів, що належать до сфери управління Держлісагентства, уже заповідано 16,6%. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Заповідні ліси Держлісагентства займають третину (33%) природно-заповідного фонду держави», — поінформував Володимир Бондар.

Він також розповів, що за даними міжнародної некомерційної неурядової організації «Лісова опікунська рада» (FSC) в Україні станом на лютий 2019 року сертифіковано 4,23 мільйони гектарів лісів. У 2018 році міжнародний акредитаційний сервіс перевірив діяльність аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC, та не виявив недоліків.

Володимир Бондар зазначив, що у 2018 році в лісах підвідомчих підприємств ліквідовано майже 1300 пожеж на площі майже 1400 гектарів, в тому числі верхових – 270 гектарів. Збитки від лісових пожеж склали 27,2 мільйони гривень.

«Не зважаючи на всі зусилля лісівників станом на 1 січня 2019 року загальна площа всихання лісів все ще становить майже 440 тисяч гектарів, з них: сосна звичайна – 243 тисячі гектарів, ялина європейська – 26 тисяч гектарів, дуб звичайний – 107 тисяч гектарів та інші насадження – 64 тисячі гектар», — сказав заступник Голови відомства.

Володимир Бондар підкреслив, що біологічна пожежа – це не гучні слова і не видумки лісівників. Це реальна проблема та загроза, з якою ми намагаємося боротися, як шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів, так і біологічними методами.

«Заготівля деревини в Україні відбувається відповідно до визначених норм та правил. Хибна думка, що рубається що завгодно і де завгодно. Заготівля відбувається на основі матеріалів лісовпорядкування, які розробляються в середньому на 10 років. Лісопатологи, наковці, фахівці обстежують лісові ділянки і визначають, коли краще заготовити деревину, і в який спосіб. Чи то методом суцільних рубок, чи поступових, чи вибіркових. І після суцільних рубок ділянка в обов’язковому порядку засаджується новим лісом – відтворюється», — підкреслив Володимир Бондар.

Окрім того, він повідомив, що Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр працює над створенням Електронного реєстру лісорубних квитків. Це буде зручний спосіб для всіх бажаючих перевірити легальність заготівлі деревини.

«Підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 16,5 мільйонів кубічних метрів деревини. Наприклад, у  Німеччині, при трохи більшій ніж в Україні площі лісів, заготовляється практично в п’ять разів більше деревини – 95 мільйонів кубічних метрів», — сказав він.

Заступник Голови відомства звернув увагу на те, що Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.

Також було зазначено, що на сьогодні лише підприємствами Держлісагентства запроваджено стовідсотковий електронний облік всієї заготовленої та реалізованої деревини.

«2018 рік став останнім роком, коли Україна працювала за радянськими ГОСТами. Держлісагентство планомірно готувалося до переходу на нові державні стандарти, гармонізовані з європейськими», — наголосив Володимир Бондар.

Він повідомив, що у них суттєво змінені підходи до визначення розмірно­якісних характеристик лісо­ та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.

«За результатами господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі у 2018 році отримано 16,8 мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на майже 3,2 мільярда гривень більше, ніж у 2017 році. За попередніми даними у 2018 році підприємствами галузі отримано майже 480 мільйонів гривень чистого прибутку. На ведення лісового господарства у 2018 році було спрямовано власних коштів лісогосподарських підприємств у сумі 7 мільярдів гривень, що майже на 1,7 мільярда гривень більше, ніж за 2017 рік», — поінформував заступник Голови Держлісагентства.

 І з цих зароблених коштів сплачено мільярдні податки. Загалом за 2018 рік підприємствами галузі сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та єдиного соціального внеску на суму 6,2 мільярди гривень.

Окрім того, Володимир Бондар розповів, що 25 вересня 2018 року відбувся IV з’їзд лісівників України, головною метою скликання якого було опрацювання спільних рішень щодо шляхів подолання штучно створеної кризи у лісовій галузі, подальшого розвитку та реформування українського лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.

«Деякі рішення цього з’їзду почали виконуватися. Але, на жаль, далеко не всі. Так, у спеціальному фонді Державного бюджету України на 2019 рік передбачено 288 мільйонів гривень для мінімальної підтримки лісів Півдня та Сходу України. Також Парламент вніс зміни до Податкового кодексу України стосовно земельного податку на лісові землі. Таким чином, ставка за лісові землі обмежується розміром до 0,1% від їх нормативно грошової оцінки або від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Окрім того, місцеві ради отримали можливість взагалі не встановлювати ставку (відсоток) земельного податку на лісові землі», — сказав Володимир Бондар.

Заступник Голови Держлісагентства окреслив основні пріоритети роботи у 2019 році, серед них:

— створення фонду розвитку лісового господарства України, який передбачений і в Указі Президента України;

— початок проведення Національної інвентаризації лісів;

— внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів з метою ефективної боротьби проти масового всихання лісів;

— розвиток інноваційних технологій для вирощування високопродуктивних та стійких до хвороб насаджень з метою покращення якісного відтворення лісів;

— розвиток природозберігаючих технологій заготівлі деревини;

— необхідність запровадження електронного обліку деревини для інших постійних лісокористувачів, що не входять до системи Держлісагентства.

Повний Публічний звіт Держлісагентства за 2018 рік ТУТ

На колегії Держлісагентства обговорили результати та плани лісокультурної кампанії

Сьогодні під головуванням заступника Голови відомства Володимира Бондаря відбулося засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України.

Під час засідання розглянуто питання про результати лісокультурного виробництва у 2018 році та завдання на 2019 рік.

Зокрема, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Володимир Романовський повідомив, що у минулому році відтворення лісів виконано на площі 43,9 тис. гектарів, що становить 109,9% до річного завдання. Весь обсяг робіт виконаний на землях лісогосподарського призначення і на землях, що передані державним підприємствам для лісорозведення. У тому числі на площі 1,9 тис. гектарів було створено нові ліси.

Найбільший обсяг нових лісів змогли виконати Полтавське, Запорізьке, Кіровоградське та Луганське обласні управління лісового та мисливського господарства – разом 1292 гектари або 67,2% від загальної площі нових лісів.

Через відсутність необхідного державного фінансування не виконали завдання по створенню нових лісів підприємства Донецького і Херсонського обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

До лісових культур зараховано також 14,9 тис. гектарів лісових насаджень, створених шляхом природного поновлення, що становить 35,6% від відновлення лісів у 2018 році. Майже 87% природного поновлення зосереджено на Поліссі і в Карпатському регіоні, тобто на територіях, що за лісорослиннимиумовами є сприятливими для відновлення лісів таким способом.

Окрім того, на колегії зазначила, що обсяг відновлення лісів у 2018 році в цілому по Держлісагентству зменшився на 10 тисяч гектарів у порівнянні з 2017 роком або на 19%, в тому числі шляхом природного поновлення — на 4 тисячі гектарів або 21%. Це результат дії нових Санітарних правил в лісах України. У той же час підприємства Волинського обласного управління не зменшили, а навпаки, наростили обсяг лісовідновлення.

Також Володимир Романовський поінформував щодо готовності підприємств галузі до лісокультурної кампанії у 2019 році.

Для забезпечення весняних лісокультурних робіт якісним садивним матеріалом у 2018 році в лісових розсадниках вирощено 245,8 млн шт. стандартного садивного матеріалу.

Протягом 2019 року передбачається виконати відтворення лісів на 38,2 тис. га, в тому числі 2,2 тис. га лісорозведення або нових лісів при передбаченому і своєчасному фінансуванні лісогосподарських підприємств Степової зони. У 8 областях південно-східного регіону, при сприятливих фінансових можливостях, буде створено більшу частину нових лісів – 1658 гектарів або 76%.

«Необхідно зазначити, що є необхідний резерв земель для створення нових лісів. Однак майже всі вони знаходиться в степових областях. На сьогодні на 17,6 тис. гектарів оформлені речові права на земельні ділянки, що при належному фінансуванні дає нам можливість у кілька разів збільшити обсяг лісорозведення, ніж запланований на цей рік», — сказав Володимир Романовський.

Члени колегії Держлісагентства підкреслили, що завданням обласних управлінь є забезпечення своєчасного і повноцінного контролю за якістю та проведенням в оптимальні терміни всіх лісокультурних робіт, інформування громадськості через ЗМІ.

У свою чергу, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар звернув увагу на те, що питання роботи з громадськістю та засобами масової інформації – це питання виживання галузі. «Їх потрібно ставити нарівні з усіма іншими професійними напрямами нашої діяльності. Так, ми трохи активізувалися у цьому напрямку. Але належного рівня на сьогодні ще не досягли. Нам потрібно популяризувати нашу роботу. Говорити доступною мовою з громадськістю – має стати нашою функцією. Керівники управлінь, лісгоспів і всі інші мають бути активними учасниками спілкування з громадськістю», — сказав він.