Новини

ДП «Мелітопольське лісове господарство» готується до збору врожаю озимої пшениці.

У 2020 році підприємством вирощено 290 га озимої пшениці та 58,3 га соняшнику. Протягом року було дотримано всі агротехнічні вимоги, щодо вирощування сільськогосподарських культур. На сьогоднішній день посіви у чудовому стані та прогнозують  добрий врожай, підприємство готується до збору та приймання  врожаю озимої пшениці.

Головний інженер                                          В.М. Прохоров

Вдосконалення роботи.

Щоб техніка працювала надійно, необхідно постійно підтримувати її  в справному стані, а також модернізувати. Практика модернізації техніки свідчить, що добре організоване вдосконалення її є важливим чинником економії, надійності та потужності.

На пожежній машині ГАЗ 66 заводом для пожежогасіння був встановлений водяний насос НШН – 600, який приводився в дію від двигуна автомобіля. На нашому підприємстві встановили автономний двигун з помпою і цим вирішили відразу декілька проблем. Як засвідчили випробування та досвід експлуатації автономного двигуна з помпою, пожежний автомобіль витрачає набагато менше палива,  став надійнішим в роботі, простішим в експлуатації та обслуговувані. Тепер забір води з водоймища в ємність пожежний автомобіль може виконувати самостійно.

Головний механік                                                 О.В. Грибов

Як Голова Держлісагентства наказав провести протягом двох тижнів ретельну перевірку Великобичківського лісгоспу стосовно всіх фактів, оприлюднених вчора у дослідженні громадської організації «Earthsight». Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський доручив ретельно вивчити цю ситуацію та унеможливити в подальшому дії, які порушують екологічне законодавство. Він триматиме питання на особистому контролі. У разі виявлення підтверджених фактів прийматимуться управлінські рішення.

Водночас, варто зауважити, що це дослідження в більшості дублює дослідження дворічної давнини. Цей факт викликає питання.

Зокрема, у новому звіті Earthsight повторює своє попереднє твердження щодо незаконності призначень санітарних рубок в Україні. Попередній висновок Earthsight був зроблений на основі аналізу 18 ділянок. Після оприлюднення цієї інформації Держлісагентство зробило детальний аналіз цієї інформації. Виявилось, що з цих 18 ділянок Earthsight аналізувала лише 4 ділянки, відведені під санітарну рубку, всі інші були проаналізовані через рік і більше після рубки, або аналізувались ділянки, на яких рубка взагалі ніколи не була проведена. Результати обстеження цих нібито 18 ділянок було екстрапольовано на національний рівень та таким чином визначено загальний показник.

Загалом дослідження вказує на нібито недосконалість системи сертифікації Лісової опікунської ради (Forest Stewardship Council), її неспроможність зафіксувати діяльність з незаконної вирубки деревини та нібито використання IKEA такої деревини для виробництва меблів.

Варто зазначити, що FSC пропонує одну з найпотужніших та найавторитетніших систем лісової сертифікації у світі. Ця організація підтвердила законність експортованої деревини.

Окрім цього, для об’єктивності таких досліджень мають бути дотримані наступні вимоги:

— Залучення фахівців спеціалізованих лісозахисних підприємств.
Наразі невідомо, хто і як проводив обстеження ділянок. Фахівці державних спеціалізованих лісозахисних підприємств не залучалися.

— Надана інформація про склад міжнародних та вітчизняних експертів.
Відомості про склад міжнародної команди експертів, які приїздили би для збору відповідної інформації, відсутні.

— Інформація про фінансування і замовника такого дослідження.

Жодного пункту не було дотримано.

Не випадково й те, що інформація публікується в момент виходу компанії ІKEA на ринок України. До речі, український виробник меблів для IKEA вже заявив, що екостільці «Тер’є», про які йдеться в дослідженні, вони навіть не виробляють https://bit.ly/3fZ53vQ

Переконаний, що дослідження мало на меті підірвати довіру до однієї з найавторитетніших систем лісової сертифікації в світі та дестабілізувати ситуацію в лісовій галузі України.

При цьому, за 5 місяців цього року наша команда зменшила незаконні рубки на 46%. Це безпрецендентно.

Триматиму цю ситуацію на контролі та згодом повідомлю про результати перевірки.

#ліс #всебуделіс
Офіс Президента України Кабінет Міністрів України Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України Державне агентство лісових ресурсів України #ЕкоКомітет
Денис Шмигаль Олег Бондаренко

Перезавантаження та нові правила для галузі, яка десятиліттями обростала корупційними схемами, сприймають в штики. Ті, хто стоїть за цими схемами зараз, м’яко кажучи, дуже не згодні з цим і починають медійні атаки. Однак, це не вплине на той курс, який я впроваджую.

Нам вдалося зменшити на 46% незаконні рубки, у порівнянні з піврічним періодом минулого року. Щоденні рейдові патрулювання лісів, нові стандарти деревини, підключення до електронного обліку деревини всіх лісокористувачів, електронні аукціони, нові незангажовані кадри вже дають свої результати.

Але рейди не вирішать всіх проблем. Потрібно змінювати підходи і в середині системи. Для цього ми розробили законопроект, щоб комплексного вирішити проблеми незаконних рубок та обігу деревини. Саме на цьому наголошено і в Указі Президента.

Одна з важливих змін, яку закладає законопроект – лісгоспи не будуть поєднувати повноваження і видавати самі собі дозволи на заготівлю деревини (лісорубні квитки).

Як зараз? Територіальні органи Держлісагентства видають лісорубні квитки лише на рубки головного користування. Простіше – на планову заготівлю стиглого лісу. А, наприклад, на санітарні рубки лісокористувачі, незалежно від підпорядкування, самі собі видають дозволи. Це нонсенс. Та ще й суперечить чинному законодавству.

Моя позиція – постійні лісокористувачі та власники лісів не повинні самі видавати дозволи, і самі рубати.

Як буде? Пропонуємо встановити єдиний підхід щодо видачі лісорубних квитків для всіх видів рубок і для всіх лісокористувачів чи власників лісів ВИКЛЮЧНО дозвільним органом. Це чітка вимога законодавства.

Законопроект вже опрацьований експертами і переданий до екологічного комітету Верховної Ради України. Дуже сподіваюся, що найближчим часом його зареєструють та винесуть на розгляд.

#ліс #всебуделіс
Офіс Президента України Кабінет Міністрів України Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України #ЕкоКомітет Державне агентство лісових ресурсів України
Володимир Зеленський Денис Шмигаль Роман Абрамовський Олег Бондаренко

Андрій Заблоцький: Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання води

За словами Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького повені в Карпатах спричинені природними факторами. Так, за останні три дні в Карпатах випала місячна норма опадів, в Івано-франківській області найбільше.

«Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала біля 2,8 млрд м3, а ліс максимально міг поглинути біля 200-250 млн м3. Це лише 10% від всіх опадів. Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки — це маніпуляція та популізм», — прокоментував Голова Держлісагентства.

«В останні роки рубок відбувається значно менше. Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства. Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки. Так, за 5 місяців поточного року в Чернівецькій області кількість рубок скорочена на 41 тис. кубометрів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На Закарпатті на 51 тис. кубометрів, а в Івано-Франківській області на 75,7 тис. кубічних метрів», — наголосив Андрій Заблоцький.

Загалом, за останні 5 років, обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20% (з 4,2 млн кбм у 2015 р. до 3,3 млн кбм у 2019 р.). 

За словами Голови Держлісагентства  сьогодні не тільки Україна, а й вся Європа потерпає від масштабних повеней, які спричинили дощі. Сербія, Боснія та Герцеговина, Чехія постраждали через стихію.  Це при тому, що в Європі існує набагато менше обмежень заготівлю деревини. У цифрах — в  Україні на 44.8% лісів існують обмеження на заготівлю деревини, тоді як у Чехії – 4.9%, Польщі – 8.5%, Латвії – 9.7% Угорщині – 13.6%, Австрії – 15.7%. Але ж в цих країнах ніхто не заявляє, що рубки є причиною повеней.

«Стосовно проблеми незаконних рубок. Так, вона є, але подолати те, що вибудовували рокам неможливо за 5 місяців.  Проте, є позитивна динаміка.  Якщо у 2016 році обсяг незаконних рубок в Карпатському регіоні складав 12 тис. кбм, то у 2019 році – 3,6 тис. кбм. Але подальший прогрес у цьому питанні напряму залежить від прийняття відповідного закону, який би врегулював питання сертифікації лісопродукції з метою викорінення попиту на незаконно заготовлену деревину. Ми його вже підготували, зараз він на опрацювання в профільному комітеті Верховної Ради», — сказав очільник Держлісагентства.

Детальніше:

Останніми роками обсяг лісовикористання не перевищував розрахункової лісосіки і становить 60— 75% від щорічного середнього приросту.  Всі рубки лісу проводяться в обсягах обгрунтованих нормативів.

ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ

Ми одразу ж звернулись до академічних інститутів, щоб вони дали незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах. Це Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет.

Як пояснили науковці, причинами паводків є:

— Природні глобальні причини — циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.

— Природні регіональні причини — густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже ВІСІМ З ПОЛОВИНОЮ ТИСЯЧ РІЧОК.  В цій області з 1955 року зареєстровано близько 70 паводків. Всього в Карпатах протікає до 28  тис. малих річок, із них 18 тис.  на північному схилі, 10 тис на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.

Ще один з основних факторів, на думку експертів та науковців, це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили — то куди ж їй діватись?

В зв’язку з чим роль лісового господарства — не вирішальний чинником, якийі впливає на рівень паводку.

Основні причини паводків — надмірно висока кількість опадів. Як показують дані гідрометеонагляду та метеостаціонарів в горах кількість опадів в Івано-Франківській області в період паводків перевищує 300 мм.

Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води».

Враховуючи те, що попередніми дощами вологість ґрунту піднімається до 80-90%, ліс потенційно не може поглинути всю кількість опадів.

В той же час є ряд факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів. Водорегулююча роль хвойних лісів, особливо смерекових, в два рази менша, ніж букових.

У той же час є низка факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів.

Проведений аналіз обсягів рубок, показує, що дійсно до 1960 року об’єми рубок в Карпатах в два, а то й в три рази перевищували розрахункову лісосіку, різко зросла площа полонин. Починаючи з 70-х років обширні вирубки залісили. З 1990 року перевищення розрахункової лісосіки не було, а площа створення лісів в середньому на 10% перевищує площу зрубів, і наші підприємства мають достатньо садивного матеріалу, щоб їх заліснити. Збільшення площі лісів є основним пріоритетом Держлісагентства.

Офіційний сайт: http://dklg.kmu.gov.ua

Сторінка в Facebook: https://www.facebook.com/forestUKR

Сторінка Голови Держлісагентства Андрія Заблоцького: https://www.facebook.com/andrew.zablotsky.9

Telegram-канал t.me/uaforest