Новини

Облік мисливських тварин.

  

Державне підприємство «Мелітопольське лісомисливське господарство» 02.02.2020 року спільно з мисливськими колективами провела облік мисливських тварин для об’єктивного проведення обліку чисельності мисливських тварин підприємство залучило представників ветеринарної медицини.

Головний мисливствознавець                                                В.А. Ніколаєв  

Працівники ДП «Мелітопольське ЛМГ» провели тематичну інформаційну компанію, спрямовану на підвищення обізнаності учнями необхідності збереження біорізноманіття водно болотних угідь.

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу. Україна поновила своє членство  в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн – договірних сторін конвенції.  Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2020 року: «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття».

Працівниками державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарства» провели тематичну інформаційну компанію, спрямовану на підвищення обізнаності учнями шкільного лісництва «Паросок» Мирненський ОЗЗСО «Інтелект» І-ІІІ ступені МСР  з питань необхідності збереження біорізноманіття водно болотних угідь.   

Головний мисливствознавець                                                В.А. Ніколаєв  

Стартував експериментальний проект реалізації деревини через е-аукціони

З 1 лютого в Україні необроблена деревина реалізовуватиметься через електронні аукціони. Про це йдеться в опублікованій постанові Уряду.

За пропозицією Мінекоенерго з 1 лютого до 1 квітня 2021 року проводитиметься експериментальний проект проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини.

«До цього часу підприємства Держлісагентства повністю працювали в системі електронного обліку деревини і виставляли більше половини всієї деревини на е-аукціони, на відміну від інших лісокористувачів, які все продавали за так званими «прямими договорами». При цьому, ціноутворення на таку деревинну було незрозумілим, а держава взагалі не розуміла скільки деревини реалізовувалось іншими користувачами. Ця постанова має змінити стан справ та забезпечити прозорість ринку деревини та справедливе ціноутворення. Пілот дає можливість лісокористувачам самим визначати, на якому електронному майданчику вони будуть реалізовувати деревину в залежності від об’ємів реалізації, породи деревини тощо», — розповів Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький.

Сьогодні він також провів зустріч з представниками асоціацій деревообробних підприємств, на якій сторони обговорили питання виконання постанови Уряду.

Що передбачає експериментальний проект?

Постійні лісокористувачі, чистий дохід яких за результатами 2018 року становив більше 10 млн гривень, виставлятимуть не менше 25% великих парій деревини на електронний майданчик «Прозорро.Продажі». Це будуть лоти, сформовані із деревини одного сортименту, в обсязі не менше ніж 150 куб. метрів або за стартовою ціною лота не менше ніж 200 тис. гривень.

Такі умови сформовані на основі структури торгів попередніх років.

Якщо ж у лісокористувачів чистий дохід за 2018 рік був меншим 10 млн грн, або ж обсяг лотів деревини одного сортименту менше ніж 150 куб. метрів чи стартова ціна лота менше ніж 200 тис. гривень – вони виставлятимуть деревину на інших електронних майданчиках.

Експеримент дає можливість лісокористувачам самим визначати, на якому електронному майданчику вони будуть реалізовувати деревину.

Дія експериментального проекту не поширюється на реалізацію необробленої деревини:

— для задоволення потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих;

— відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»;

— для задоволення потреб бюджетних установ та населення на опалення;

— використання якої передбачено колективними договорами постійних лісокористувачів;

— для потреб індивідуального будівництва і ремонту будівель (для фізичних осіб).

«Пілотний проект запланований до квітня 2021 року. Але ми постійно будемо моніторити ситуацію та за необхідності вносити корективи. Будемо надавати Уряду пропозиції, як вдосконалити процес реалізації деревини, щоб він був зрозумілим та прозорим для всіх учасників», — повідомив Андрій Заблоцький.

Текст постанови і порядку тут: https://bit.ly/2GJ8TKb

Всесвітній день водно-болотних угідь

Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу. Україна поновила своє членство  в конвенції у 1996 році та входить в число 169 країн – договірних сторін конвенції.

     Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2020 року: «Водно-болотні угіддя і біорізноманіття».     

Згідно зі статтею 1 Конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солонкуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.

       На цей час зазначений Перелік включає 2 221 водно-болотних угідь загальною площею 21,421 млн. га. Серед них і 33 українських водно-болотних угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 природним комплексам України.

       За даними Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації, на території Запорізької області розташовано п’ять  водно-болотних угідь міжнародного значення:  «Молочний лиман», «Коса Обіточна та затока Обіточна», «Гирло р. Берди, коса Бердянська та затока Бердянська», «Архіпелаг Великі і Малі Кучугури» та «Заплава Сім Маяків». Загальна їх площа  складає 36014,25 га.

У межах територій водно-болотних угідь розташовані  об’єкти природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, а саме:  заказники «Коса Обіточна», «Молочний лиман», «Заплава р. Берда», «Великі та Малі Кучугури», Приазовський НПП, НПП «Великий Луг».

Реалізація на практиці пріоритетних завдань щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. 

Крім того, з метою охорони цілісних природних комплексів,      стаття 2.1 передбачає, що водно-болотні угіддя, що включаються до Рамсарського списку водно-болотних угідь міжнародного значення: «можуть включати прибережні річкові та морські зони, суміжні з водно-болотними угіддями, і острови або морські водойми з глибиною більше шести метрів під час відпливу, розташовані в межах водно-болотних угідь». Крім того, існують антропогенні водно-болотні угіддя, такі як ставки для розведення риб і креветок, фермерські ставки, зрошувані сільськогосподарські землі, саліни, водоскиди, гравійні кар’єри, відстійники стічних вод та дренажні канали.

  Зазвичай виділяють наступні п’ять основних типів водно-болотних угідь:

  • морські (прибережні водно-болотні угіддя, у тому числі прибережні лагуни, скелясті береги і коралові рифи);
  • гирлові (включаючи дельти, літоральні марші і мангри);
  • озерні (водно-болотні угіддя, пов’язані з озерами);
  • річкові (водно-болотні угіддя, розташовані уздовж річок та інших водотоків);
  • болотні (тобто «болотисті» — болота на бідних органікою грунтах, заболочені землі і торф’яні болота).

       Водно-болотні угіддя зустрічаються всюди — від тундри до тропіків. Точно невідомо, яка частка площі поверхні землі у теперішній час зайнята ними. Згідно з оцінкою Всесвітнього центру екологічного моніторингу ЮНЕП, площа водно-болотних угідь імовірно складає 570 мільйонів гектарів (5,7 мільйона км2) — приблизно 6% поверхні суші Землі — з яких 2% складають озера, 30% верхові болота, 26% низинні болота, 20% заболочені землі і 15% заплави.

       Для чого потрібно охороняти водно-болотні угіддя?

Водно-болотні угіддя виконують безліч життєво важливих функцій, наприклад:

  • накопичення і зберігання води;
  • захист від штормів і повеней;
  • зміцнення берегової лінії і стримування ерозії;
  • поповнення запасів підземних вод (проникнення води з водно-болотного угіддя вниз в підземний водоносний горизонт);
  • вихід підземних вод (рух води вгору і її перетворення в поверхневу воду в водно-болотному угідді);
  • очистка води;
  • утримування поживних речовин; відкладення опадів; утримування забруднюючих речовин;
  • стабілізація місцевих кліматичних умов, особливо кількості атмосферних опадів і температури.

Водно-болотні угіддя забезпечують умови для розвитку цілого ряду видів природокористування, наприклад:

  • водопостачання (кількість і якість);
  • рибальство (більше двох третин світового улову риби пов’язані зі здоровим станом водно-болотних угідь);
  • сільське господарство, завдяки підтримці рівня грунтових вод і високої родючості земель в заплавах;
  • виробництво лісоматеріалів та інших будівельних матеріалів; заготівля енергетичних ресурсів, таких як торф і деревний матеріал;
  • мисливське господарство; транспорт;
  • заготівля інших продуктів водно-болотних угідь, включаючи лікарські рослини;
  • відпочинок і туризм.

       Водно-болотні угіддя належать до найбільш продуктивним екосистем світу. Вони є осередками біологічного різноманіття, джерелами води та первинної продуктивності, від яких залежить існування незліченних видів рослин і тварин. Вони підтримують високі концентрації численних видів птахів, ссавців, плазунів, земноводних, риб і безхребетних. Водно-болотні угіддя також є важливими сховищами генетичного матеріалу рослин. Наприклад, таке водно-болотне рослина, як рис, є основним продуктом харчування для більш половини людства.

       В останні роки численні природні функції водно-болотних екосистем і їх цінність для людства стали знаходити все більше розуміння і документальне підтвердження. Це призвело до значного збільшення витрат на відновлення втрачених або деградованих гідрологічних і біологічних функцій водно-болотних угідь. Однак цього недостатньо — набирає обертів робота з удосконалення практичних методів в глобальному масштабі, у міру того як світові лідери докладають зусиль, щоб впоратися із наступом водною кризою та наслідками зміни клімату. І це відбувається одночасно з ростом населення світу, яке в найближчі 20 років буде приблизно збільшуватися на 70 мільйонів чоловік в рік.

       Глобальне споживання прісної води збільшилася в шість разів в період з 1900 по 1995рр. — більш ніж в два рази швидше, ніж темпи приросту населення. Одна третина населення світу сьогодні проживає в країнах, які вже відчувають помірний або серйозний дефіцит води. До 2025 р двоє людей з кожних трьох, які проживають на Землі, в своєму житті цілком можуть зіткнутися з умовами нестачі води.

       Здатність водно-болотних угідь адаптуватися до умов, що змінюються, а також до прискореним темпам змін матиме вирішальне значення для людського суспільства і дикої природи скрізь, де в повній мірі відчувається вплив зміни клімату на життя нашої екосистеми. Тому не дивно, що весь світ звернув увагу на водно-болотні угіддя та послуги, які вони надають нам.

       Крім того, водно-болотні угіддя мають особливі властивості як частина культурної спадщини людства — вони пов’язані з релігійними та космологічними віруваннями і духовними цінностями, є джерелом естетичного і художнього натхнення, містять в собі безцінні археологічні свідчення з далекого минулого, забезпечують притулку диким тваринам і формують основу важливих місцевих традицій соціального, економічного і культурного характеру.

       Кожен з нас може внести свій невеликий внесок у охорону водно-болотних угідь. Це дуже просто. Це не вимагає грошей або багато часу. Головна ідея — «не нашкодь»!

  • не забруднюйте водойму, біля якого ви живете;
  • не засмічуйте берег, на якому ви відпочиваєте;
  • не оріть свій город до урізу води, залишайте прибережні водоохоронні смуги;
  • висаджуйте ліс у прибережній зоні;
  • дотримуйтесь правил полювання та рибної ловлі;
  • не діставайте тварин у сезон тиші, не вмикайте голосно музику, відпочиваючи на природі;
  • вивчайте свою водойму і діліться своїми знаннями з дітьми, оточуючими;
  • не проходьте повз порушень, повідомляйте про них в природоохоронні, а також правоохоронні органи.

Головний мисливствознавець                                   В.А. Ніколаєв

Інформація про заготівлю та реалізацію деревини в Україні буде загальнодоступною, — Андрій Заблоцький

Держлісагентство планує зібрати і опублікувати інформацію про заготівлю та реалізацію деревини в Україні, щоб держава і деревообробний бізнес могли ефективно планувати свою роботу. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький під час зустрічі з представниками Європейської бізнес асоціації.

Він зазначив, що орієнтовна сортиментна структура заготівлі деревини у 2020 році по Держлісагентству вже є у вільному доступі, а загальний баланс можна буде зробити після того, як всі лісокористувачі України введуть електронний облік деревини.

«Також ми зможемо оприлюднити реєстр всіх лісокористувачів України, які здійснюють заготівлю деревини», — сказав Голова Держлісагентства.

Учасники зустрічі обговорили питання ринку деревини.

Як повідомив Андрій Заблоцький, перед Держлісагентством цього року стоїть завдання внести ключові законопроекти та підзаконні акти в частині формування цивілізованого ринку.

«Це дасть можливість мати більшу прозорість, розуміння того, що бізнес отримуватиме ресурси за зрозумілими правилами, ринковими цінами. Мінекоенерго був опублікований наказ в частині регуляторного плану, в якому є низка пунктів, що стосуються цих завдань в лісовому господарстві», — зазначив він.

Окрім того, він повідомив, що зараз опрацьовуємо питання створення робочої групи щодо законопроекту про ринок деревини.

«Є декілька законопроектів, які були розроблені раніше. Тому потрібно випрацювати єдину модель. Питання технічної підготовки законопроекту не є на стільки принциповим, як є принциповим розуміння концепції ринку. Має бути розуміння, як буде функціонувати лісова та деревообробна галузі. Будь-які моделі, які пропонуватимуться, — повинні мати розрахунки впливу на ринкове середовище, ефективності та впливу на довкілля. Виходячи з цього і будуть прийматися рішення», — підкреслив Голова Держлісагентства.

Прес-служба Держлісагентства