Для України фазан є аборигенним птахом, рештки якого знаходили городищах прадавніх людей. З невстановлених причин він зник в кінці ХІХ ст., але в цей час його ізольована популяція існувала в дельті Дунаю і Дону. Реакліматизацію фазана на півдні України було розпочато Е. Фальц-Фейном у Асканія – Нова, де у 1887 р. в зоопарку утримувалось 19 особин. Пізніше сюди невеликими партіями завозили кавказького, семиріченського, уссурійського і румунського фазанів, котрі внаслідок схрещування створили особливу форму. В подальшому їх нащадки самостійно розселились, завдяки чому навколо заповідника «Асканія – Нова» виник осередок цього виду.

      Вперше для створення диких угруповань фазана із Асканія-Нова стали розселятися у 1948/49 рр.., коли 44 особини  інтродукували в низов’я Дніпра (мисливське господарство «Кринкі», Херсонська обл.) і 20 (12 ♂ ,8 ♀ ) – на острів Хортиця біля м. Запоріжжя. За два роки їх кількість на острові збільшилась до 100 особин. З цього часу почалась історія розселення фазанів в Запорізькій області. Велика роль в цій роботі належить державному розпліднику «Холодна Гора» (АР Крим),  створеному в 1956 р., де за рік було вирощено більш 100 тис. птиці, а також фазанаріями Дніпропетровської, Закарпатської і Київської організації УТМР. Плем’яне поголів’я тут формувалось за рахунок завозу спочатку семиріченського, а потім – мисливського, німецького паркового, румунського і других фазанів. Незважаючи на їх різновид, з часом повсюди став домінувати мисливський фазан.  

       Особливо багато птиці стало розселятися після 1950 р., завдяки постанові уряду  «Про заходи щодо розвитку мисливського господарства України» (1950 р.). Згідно спеціального плану, з розплідника «Холодна гора» на територію області в 1959 р. було завезено 100 особин фазанів, в 1970 р. – 330 особин фазанів, а в 1971 р. – 600 особин фазанів; з Димерського розплідника в 1962 р. – 140 особин фазанів, в 1963 р. – 313 особин фазанів, 1964 р. – 500 особин фазанів, а в1966 – 400 особин фазанів. Окрім того, в області було організовано вольєрне розведення цих птахів, в результаті чого в 1961 р. в угіддях було розселено 118 особин фазанів, а в 1960 р. – ще 465 особин фазанів. У наступні роки розселення фазанів, до якого долучились всі, без виключення, мисливські організації різного підпорядкування стало ще жвавішим. Зараз на території Запорізької області функціонує 5 розплідників: у Бердянську, Пологах, Токмаку, а також у Запорізькому та Мелітопольському районах, які розводять та реалізують різним мисливським організаціям та приватним особам велику кількість птахів. Завдяки цьому, з 1981-2010 рр. в угіддях області було розселено понад 45 тис. фазанів, що сприяло швидкому заселенню ними всіх природних угідь. На цей час фазан зустрічається у всіх адміністративних районах Запорізької області і являється об’єктом регулярного полювання. Самці фазанів в Запорізькій області починають токувати з кінця лютого, коли розпадаються зимові зграї. Перші яйця фазана ми знаходили в 15.04.2008;  06.04.2012;  02.04.2013 роках, але основна маса птахів починає гніздитися на початку травня.  Гніздо фазана знайти дуже важко.  Воно перебуває в угіддях, які відрізняються високою мозаїчністю, представленої очеретяними чагарниками, луками, штучними листяними насадженнями і полями поблизу водойм.  Гніздова ямка викладена торішніми стеблинками трав, лоток вимощений дрібними травинками з додаванням пір’я самки.  Діаметр лотка (внутрішній) 235-255мм.  глибина 46-54мм.  У кладці 10-16 яєць оливкового кольору.  Середні розміри яєць: довжина — 4.47 см. Ширина — 3.50см.  Ранні виводки з’являються в кінці травня, а масові — вперше числах червня.  Однак нелітні пташенята з повторних кладок (в разі загибелі перших) зустрічаються в червні і навіть у серпні.  У виводку буває 4-16 фазанів.  До тритижневого віку вони не покидають гніздового ділянки, старші пташенята  розселюються на відстані 1-3 км.  При виводку завжди буває самка, а іноді і самець.  Основними ворогами фазанів в Запорізькій області є лисиця, бродячі собаки та коти.  Крім того, їх яйця поїдають єнотовидний собака і їжак.  Їжа фазана в південній степовій зоні дуже різноманітна.  Їх харчування тут ми вивчали протягом ряду років.  До цієї роботи було залучено мисливці, та єгерська служба яка знаходила фазанів в петлях (незаконні знаряддя лову) .  Спостереження проводилися з серпня по лютий місяць. 

        Склад їжі фазанів визначали шляхом аналізу шлунків здобутих. або знайдених птахів (n = 102).  На підставі даних досліджень складені списки чім харчується фазан. 

Рослинні корми в їжі фазанів переважають круглий рік.  У зимовий період, особливо коли земля вкрита снігом, улюбленим місцем фазанів стають придорожні лісосмуги, тому що  під кронами дерев сніг пухкий, і його легко розгрібати лапами і поїдати зелені частини рослин і насіння бур’янів.  З весни до їжі фазанів додається крім рослинної і тваринна їжа, яка відіграє величезну роль в житті молодої і старої птиці. 

При проведенні спеціальних досліджень, метою яких було з’ясування закономірностей використання фазаном (n = 1310) різних біотопів, було встановлено, що найбільшу кількість фазанів (35,4%) мешкає в польових, (23,1%) — в лісових, (21,  3%) — водно-болотних і (20,2%) — в лугових угіддях.  При більш пильному розгляді з’ясувалося, що найбільш комфортними з них є очеретяні зарості і примикають до них луки з рідкісними чагарниками, де було враховано (43,8%) птахів.  Цікаво, що самці (= 586) і самки (= 582) фазана до вибору біотопів відносяться по-різному.  У місцях наших досліджень найбільшу кількість птахів (21,0%) було враховано в очеретяних заростях, на луках (20,5%), в полезахисних лісосмугах (16,5%) і в листяних лісах (14,3%).  У той же час курки полюбляли листяні ліси (22,5%), полезахисні лісосмуги (18,6%), луки (18,2%) і очеретяні займища (18,0%).  Різна стратегія представників різної статі у виборі біотопів, швидше за все, пов’язана з різною їх роллю в процесах репродукції, що має спадкову природу. 

      Вагу і вгодованість фазана ми спостерігали в період мисливського сезону (n = 46) на даний вид з 2011 по 2014 роки.

        Нами било з’ясовано, що   в 2014 році фазани мали значно меншу масу. Це було пов’язано з підвищеною загибеллю першого виводку молодняка, що висиділи, під час дощової затяжної весни. Несприятливі кліматичні умови змушені були багато сільськогосподарських робіт перенести на пізній термін, що співпало з насиджуванням птахами яєць і вилупленням пташенят.

          Як бачимо, кормові і захисні умови в Запорізькій області цілком сприятливі для акліматизації фазанів. Проте фазан став звичайним видом, чисельність якого багато в чому визначається погодними умовами, величиною вилучення і сільськогосподарськими роботами. У меншій мірі вона залежить від кількості інтродукованих птахів.

Головний мисливствознавець                                                       В.А. Ніколаєв