Весна цього року вже запам’ятається  рекордною спекою, властивою календарному літу. Синоптики констатують —  про плавний перехід температур під час  зміни сезонів доведеться забути. Ми вже зараз живемо у часи кардинальної зміни клімату. Зміщуються кліматичні пояси. Зміни клімату відчувають усі. А вчені кажуть, що за кілька десятків років природний світ навколо нас незворотньо зміниться. Не тільки через високі температури, а й через зниження рівня грунтових вод та мінерального складу грунтів.

          Вже нині Україна втрачає велику кількість лісових насаджень. Ситуація однакова в усіх країнах, що входять до зони помірного клімату. На даний момент, наприклад в Канаді, лісники змушені вирубувати ліс сотнями тисяч гектарів — інакше зупинити грізного жучка, навіть у такій розвиненій країні, не можуть. Така ж історія і в США і, звісно ж, у сусідній Росії та Білорусі. До такого ж методу,зрештою, вдалися і сусіди-поляки. Змушені суцільно рубати навіть Біловезьку пущу. Через що виник скандал на рівні Євросоюзу. У світі ще кілька років тому зрозуміли — намарне гратися у вибіркове лікування від короїдів у лісі, фактично охопленому біологічною пожежею. Єдиний спосіб — призупинити масове поширення шкідника, і врятувати хоча б частину деревини — суцільні рубки навколо короїдників.

           Жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темно-коричневий, циліндричний, на схилах надкриль, по краях пологої «тачки» — по три зубці; у самця третій зубець на кінці роздвоєний. Яйце дрібне, біле, округле. Личинка завдовжки до 3 – 4 мм, безнога, дещо зігнута; на грудних сегментах є мозолисті подушечки; голова чітко виражена, світло-коричнева. Зимують жуки під корою і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів. Жуки пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ починається наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий — на початку травня за температури 20 °С. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Від «шлюбної» камери проточується від 6 до 12 довгих (20 – 50 см) маточних ходів, переважно в поздовжньому напрямку. Через 2 – 3 доби самка вигризає в них рідко розміщені камери і відкладає яйця, закорковуючи їх зверху. Плодючість — 16 – 120 яєць. У весняних маточних ходах буває від 20 до 50 яєць. Ембріональний розвиток триває від 8 до 14 діб. Відроджені личинки прокладають ходи завдовжки 2 – 5 см і залежно від температури завершують розвиток за 16 – 60 діб. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки завершується за 7 – 16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12 – 20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселенні висохлих дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. За наявності 8 – 10 жуків вони вигризають у корі цілі ділянки.

        Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни.

       За словами лісівників,  шкідники протягом  сезону стали розмножуватися швидше і частіше, ніж раніше. Цьому сприяють  ще й теплі зими. За останні  роки підвищення температури повітря сприяли збільшенню популяції. Справа у зменшенні сокового напору в стовбурах соснових дерев, викликаних різким падінням рівня грунтових вод — на 1.5 — 2 метра. Якщо раніше здорове дерево зустрічало атаку жука живицею, буквально заливаючи свіжі ходи, то нині більшість дерев майже не мають цього імунітету. Так і сталося, що жук, який за природою завжди був частиною лісової екосистеми, бо поїдав хворе та мертве дерево, став головним його ворогом.

           Фахівці помітили, що після вдалої зимівлі у корі дерева, жук і відкладені восени личинки починають відновлювати життєдіяльність вже з квітня. Самки виточують ходи, потім додаткові отвори-камери для нащадків і закорковують їх. Відтак, вся “кровоносна система” дерева заблоковується, а жуки “висмоктують” усі соки із рослини, розповідають фахівці. Протягом місяця-двох дерево всихає, а комахи знаходять нову домівку. В липні розпочинається наступне розмноження.

         Вчені переконані, нам доведеться підлаштовуватись під зміни клімату, вивчати способи виявлення осередків шкідників, вирішувати проблеми всихання лісів. Звісно, якщо ліс для країни не швидкий спосіб збагатитися, а природне багатство, яке не терпить недбалості.  Саме тому, це питання потребує втручання фахівців, бо захист і збереження довкілля в країні перетворюється на боротьбу із самою природою.

Маленький короїд — велике лихо