Новини

Урожай 2020.

ДП «Мелітопольський лісгосп» проводить роботи по збору урожаю озимої пшениці. Станом на 21.07.2020р.зібрано урожай на площі 230 га. , що становить 79%, з якої намолочено 840 т зерна. Середня врожайність становить 36,5ц/га .З намолоченого зерна 64т- продовольча пшениця 2 класу, решта 3-4 класу. Збирання врожаю проводиться прямим комбайнуванням комбайном «Джон Дір» з 9 метровою жаткою. Для перевезення зерна задіяно 5 автомашин підприємства,а саме: 3 автомобіля САЗ 3507, та два КАМАЗ з причепами. Зібране з поля зерно озимої пшениці транспортується до Мелітопольського елеватора на зберігання. Працівники забезпечені гарячим харчуванням та питною водою. Приділяється увага протипожежній безпеці. На полі постійно чергує пожежний автомобіль, та трактор МТЗ-82 з плугом. Загалом на підприємстві було посіяно 290 га озимої пшениці. Збирання врожаю планується завершити до 22.07.2020р.

Головний інженер                                                                    В.М. Прохоров

Уряд призначив Голову та заступника Голови Держлісагентства

Сьогодні, за дорученням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського, Перший заступник Міністра Богдан Боруховський представив колективу Держлісагентства новопризначених Голову Державного агентства лісових ресурсів України Василя Кузьовича та заступника Голови відомства Юрія Болоховця.

«Від учора робоча група при Міндовкіллі розпочала напрацьовувати Державну стратегію управління лісами. Це фактично перша спроба подивитися на призму розвитку лісового господарства на десятиріччя вперед. Існує низка проектів законодавчих актів, які мають бути ухвалені в короткий термін. Є повне взаєморозуміння з профільним Комітетом Парламенту, експертами, представниками громадських екологічних організацій. Безумовно, ключову роль відіграватиме Держлісагентство. Прохання – максимально долучитися до цієї роботи, щоб до вересня ми підготували програмний документ з покроковим планом дій», — зазначив Перший заступник Міністра.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко також привітав новопризначених керівників Держлісагентства. Він підкреслив, що профільний Комітет і народні депутати України сприятимуть розвитку лісового господарства та здійснюватимуть парламентський контроль за реалізацією державної політики у лісовій галузі.

Голова Держлісагентства Василь Кузьович наголосив, що усвідомлює та відчуває велику відповідальність за справу, яку йому доручили – очолити лісову галузь України.

«Маю всі підстави сподіватися, що буду виразником ідей, які будуть направлені на благо українського лісу. Дякую за підтримку, яка була висловлена Міністерством та народними депутатами – це дуже важливо для втілення в життя необхідних для лісу рішень», — зазначив Василь Кузьович.

Він підкреслив, що назріло питання внесення змін до існуючої законодавчої бази, адже змінюється час, клімат і, як наслідок, — змінюється ліс. Тому потрібно провести законодавчу адаптацію до цих змін, а також змінити і підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють лісогосподарську діяльність.

«Сьогодні потребує перегляду фінансування галузі. Південно-східні області України це найбільше відчувають. Адже ведення лісового господарства в цих областях неможливе без державної фінансової підтримки. Те, що створювалося десятки-сотні років зараз опинилося у важких умовах. Великі пожежі на Житомирщині та Луганщині, лихо через негоду в Карпатах – нанесли великі людські та матеріальні втрати. Держава зазнала збитків на мільярди гривень. Тому, саме механізм перегляду фінансування лісової галузі повинен допомогти виправити ситуацію, щоб була можливість здійснення необхідних превентивних заходів та вчасного реагування. Зокрема,  необхідно створити фонд розвитку лісового господарства», — наголосив Голова Держлісагентства.

Він також звернув увагу на те, що застосування природозберігаючих технологій господарювання, особливо в українських Карпатах, — давно назріле питання. «Зміна способів господарювання і перехід саме на природозберігаючі технології допоможе мінімізувати наслідки екологічних лих, від яких ми не застраховані в майбутньому», — зазначив Василь Кузьович.

Окрім того, за словами Голови Держлісагентства, неврегульоване питання стосовно ринку деревини завело в глибоку економічну кризу більшість лісогосподарських підприємств. Відсутність збуту продукції зупиняє розвиток підприємств, накладає певну податкову заборгованість та затримку виплати заробітної плати.

Також Василь Кузьович зупинився на питанні кадрової політики галузі. «Хочу вірити в те, що фахові люди залишилися в галузі. Принаймні, значна їх частина. Мені відомо, що частина фахівців залишила галузь через ті негаразди, які її переслідують останніх 5-7 років. І це потрібно виправляти», — сказав він.

Голова Держлісагентства зазначив, що перелічені та інші проблеми повинні знайти вирішення в Державній стратегії управління лісами, яку мають напрацювати на період фактично 15 років.

«Напрацьовані документи та національна лісова політика, яка, на мій погляд, має бути закріплена на законодавчому рівні – дозволили б будувати і тактику під Стратегію. Ліс втомився чекати змін і не хоче пробачати помилок», — наголосив Василь Кузьович.

Як підкреслив Голова Держлісагентства, зачекалися змін і прості працівники низової та середньої ланки – ті люди, на плечах яких тримається лісова галузь.

«Керівники державного управління галузі дуже важливі, але без рук простих робітників, наприклад, лісокультурниці та вальника лісу – неможливо бачити майбутнього українського лісу», — сказав Василь Кузьович.

Він також зазначив, що свою діяльність разом з управліннями лісового і мисливського господарства в областях направлятиме на поглиблення співпраці з засобами масової інформації: «Вбачаю для себе зробити ЗМІ нашими союзниками. Адже суспільство дуже мало знає про важливість екосистемних послуг лісу. Ми не оцінюємо чого вартий ліс для нашого суспільства. І це не лише рекреаційні послуги. Це і повітря, і кліматорегулюючий фактор. Адже деревина знаходиться на 10-15 місці після важливості екосистемних послуг, які надає нам ліс».

Голова Держлісагентства повідомив, що найближчим часом планує особисто відвідати найбільш проблемні обласні управління, починаючи з Луганщини. За його словами, на місцях краще видно всі проблеми, обговорювати шляхи їх вирішення та приймати рішення.

У свою чергу, новопризначений заступник Голови Держлісагентства Юрій Болоховець зазначив, що свідомо прийняв для себе рішення погодитися на цю посаду. «Головною мотивацією мого рішення було те, що як безпосередній керівник лісогосподарського підприємства чітко розумію всю проблематику лісового господарства. І розумію, які кроки потрібно робити, щоб виправити ситуацію», — підкреслив він.

За словами Юрія Болоховця, більшість попередніх рішень за 5 років йшли не на корсить лісової галузі.

«Можу запевнити, що з перших днів роботи на цій посаді докладу максимум зусиль, знань і вмінь для того, щоб принести користь лісу, людям, які в ньому працюють, і бути надійною опорою для лісової галузі України», — наголосив заступник Голови відомства.

Довідково.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 868-р Кузьович Василь Степанович призначений Головою Державного агентства лісових ресурсів України. З біографією можна ознайомитися ТУТ.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 869-р Болоховець Юрій Віталійович призначений заступником Голови Державного агентства лісових ресурсів України. З біографією можна ознайомитися ТУТ.

Офіційний сайт: http://dklg.kmu.gov.ua

Сторінка в Facebook: https://www.facebook.com/forestUKR

 Застереження щодо попередження виникнення пожеж у лісах

 09.07.2020

З настанням сухої погоди, зростає ризик виникнення пожеж внаслідок самовільного спалювання рослинності. Подібні дії призводять до забруднення навколишнього середовища, а вогонь може перекинутись на лісосмуги, ліси, присадибні території. За декілька годин неконтрольована пожежа може знищити цілі лісові масиви, які росли десятками років. Величезної шкоди пожежі завдають фауні – гинуть птахи, звірі, знищуються їхні домівки.

Випалювання рослинності також призводить до руйнації ґрунтового покриву та його збідніння. Вогонь знищує насіння й коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння.

Згідно статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах становить від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до виникнення лісової пожежі, карається штрафом у розмірі від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг і залізниць та у парках тягне за собою штраф у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Начальник Запорізького обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Селюк надав роз’яснення стосовно правил поведінки в лісових масивах області Телеканалу «Z», з якими можна ознайомитися за посиланням:

ДП «Мелітопольське лісове господарство» готується до збору врожаю озимої пшениці.

У 2020 році підприємством вирощено 290 га озимої пшениці та 58,3 га соняшнику. Протягом року було дотримано всі агротехнічні вимоги, щодо вирощування сільськогосподарських культур. На сьогоднішній день посіви у чудовому стані та прогнозують  добрий врожай, підприємство готується до збору та приймання  врожаю озимої пшениці.

Головний інженер                                          В.М. Прохоров

Вдосконалення роботи.

Щоб техніка працювала надійно, необхідно постійно підтримувати її  в справному стані, а також модернізувати. Практика модернізації техніки свідчить, що добре організоване вдосконалення її є важливим чинником економії, надійності та потужності.

На пожежній машині ГАЗ 66 заводом для пожежогасіння був встановлений водяний насос НШН – 600, який приводився в дію від двигуна автомобіля. На нашому підприємстві встановили автономний двигун з помпою і цим вирішили відразу декілька проблем. Як засвідчили випробування та досвід експлуатації автономного двигуна з помпою, пожежний автомобіль витрачає набагато менше палива,  став надійнішим в роботі, простішим в експлуатації та обслуговувані. Тепер забір води з водоймища в ємність пожежний автомобіль може виконувати самостійно.

Головний механік                                                 О.В. Грибов