Мисливство

Біотехнічні заходи на території мисливських угідь ДП «Мелітопольське ЛМГ»

    Угіддя господарства розташовані на землях Мелітопольського, Приазовського, Якимівського району Запорізької області. Загальна площа мисливських угідь державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарство» складає 50325,4205 га., в тому числі: лісів – 6557 га., польові – 42204,7405 га., водно-болотних – 501,68 га., інші землі 1062 га.

        В межах мисливських угідь державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарство» знаходиться 12 територій природно-заповідного фонду . Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд» полювання на їх територіях заборонено, тому їх  віднесли  до відтворювальних ділянок. Таким чином відтворювальні ділянки складали сумісно 10100 га., що становить 20 % від усіх угідь.

Таблиця № 1. Відтворювальні ділянки ДП «Мелітопольське ЛМГ»

Розташування відтворювальної ділянки Площа, га
1. Мелітопольський район, Старо-Бердянське л-во, кв. 1-3, кв. 4 вид. 1-16, кв. 5-7, кв. 8 вид. 1-7, кв. 9 вид. 1-5, кв. 10-11, кв. 12 вид. 1-11, кв. 13 вид. 1-16, кв. 14 вид. 1-10, кв. 15-80, кв. 81 вид. 9-11. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Старобердянський». Землекористувач ДП «Мелітопольське ЛМГ» 993
2. Якимівський район, Богатирське л-во, кв. 76-91, кв. 92 вид. 1-4, кв. 9497,кв. 98 вид. 1-3, кв. 99-108. Лісовий заказник загальнодержавного значення «Радивонівський». Землекористувач ДП «Мелітопольське ЛМГ». 370
3. Мелітопольський район, Семенівське лісництво, кв. № 98, вид.10. Ботанічний заказник місцевого значення «Троїцька балка». Землекористувач ДП «Мелітопольське ЛМГ». 1
4. Мелітопольський район, Семенівське л-во, кв. 78 вид. 9-13, кв. 79 вид. 12-14, кв. 83 вид 8-9. ентомологічний заказник місцевого значення «Цілинна балка Троїцька, ділянка №1». Землекористувач ДП «Мелітопольське ЛМГ». 17
5. Приазовський район, Приазовське л-во, кв. 23. Ландшафтний заказник місцевого значення «Гирло р. Корсак». Землекористувач ДП «Мелітопольське ЛМГ». 800
6. Приазовський район, Приазовське л-во, кв. 14. Лісовий заказник місцевого значення «Лісовий масив біля р. Домузгла». Землекористувач ДП «Мелітопольське ЛМГ». 145
7.

 

 

Мелітопольський район, на схід від с. Орлове. Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення. «Цілинна ділянка по балці Курушана». Землекористувач Світлодолинська сільська рада. 3,5
8. Мелітопольський район, с. Новобогданівка. Ботанічна пам`ятка природи місцевого значення. Землекористувач Новобогданівська сільська рада.. 5
9. Мелітопольський район, біля с. Троїцьке. Ентомологічний заказник місцевого значення. Землекористувач Новобогданівська сільська рада.. 9
10. Мелітопольський район, біля поля №8 сівообігу №5. Ботанічний заказник місцевого значення. Землекористувач Терпіннівська сільська рада. 7,5
11. Мелітопольський район, с. Вознесенівка. ентомологічний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка в гирлі р. Арабка».  Землекористувач Вознесенівська сільська рада. 2
12. Мелітопольський район, с. Вознесенівка. Ентомологічний заказник місцевого значення «Цілинна ділянка в поймі р. Молочна». Землекористувач Вознесенівська сільська рада. 4
13 Мелітопольський район, Від м. Мелітополь по с. Новобогданівка  вздовж траси Мелітополь  Запоріжжя та від Мелітополь по с. Кам’янське вздовж траси Мелітополь Токмак. По залізничну колію між с. Новобогданівка та Кам’янське.     7743
 Разом: 10100

      На території ДП «Мелітопольське ЛМГ» знаходилось три вольєра по розведенню дичини у неволі (кабан, фазан, качки). В зв’язку з економічними труднощами  на цей час знаходиться один вольєр по розведенню фазана. 

      За останні п’ять років підприємством було розселено у мисливські угіддя господарства: 2013 рік – 9 особин дикого кабана, 50 особин фазана, 10 особин качки; 

2014 рік – 6 особини дикого кабана, 50 особин фазана;

2015 рік – 6 особин дикого кабана;

2016 рік – 22 особини дикого кабана, 200 особин фазана, 27 особин качки;

2017 рік – 15 особин дикого кабана, 100 особин фазана;

2018 рік в вольєрі для вирощування фазана вирощуються 150 особин фазана для випуску в угіддя підприємства.

      Відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» державне підприємство «Мелітопольське лісомисливське господарство» при зазначених вимогах діючого законодавства повинно витрачати на відтворення та охорону кошти у сумі не менш ніж 3628, 03 гривень. За даними 2-ТП мисливство у 2013 році на ці заходи було витрачено 203261 грн., у 2014 – 207460 грн., у 2015 – 239517 грн., у 2016 році –339167 грн., у 2017 році — 247406 грн. За I півріччя 2018 року — 37100 грн., що становить 100 % до плану за I півріччя 2018. року. Враховуючи проведений аналіз, можна зробити висновки, що господарством приділяється достатня увага охороні, відтворенню та збереженню мисливської фауни.

Державне підприємство «Мелітопольське лісомисливське господарство» на 2018 рік  заготовила кормів, а саме:

  • 5271 кг. сіна
  • 28860 кг зерновідходів.
  • 1240 шт. пучків листяних порід.
  • 1,5 га. кормове поле топінамбура.
  • сіль1318 кг.
  • 10 шт. штучні водопої

           Державним підприємством  «Мелітопольське лісомисливське господарство» планується встановити біотехнічних споруд, а саме:

  • 143 шт. годівниці
  • 242 шт. солонців та годівельних майданчиків.

         З відкриттям полювання на пернату дичину посилилась охорона мисливських угідь від браконьєрів. Рейдові патрулювання з охорони державного мисливського фонду державне підприємство «Мелітопольське лісомисливське господарство»  здійснює спільно з органами Національної поліції та державними екологічними інспекціями на місцях. На 20.08.2018 року підприємством було проведено 13 рейдів з охорони державного мисливського фонду  у них взяло участь 39 людино-днів, та складено 16 адміністративних протоколів на порушників правил полювання, а саме:

  • 7 адміністративних протоколів на мисливців які полюють на тварин без документів;
  • 1 адміністративний протокол на мисливця якій полював на тварин в забороненому для цього місці, а саме на території відтворювальної ділянки.
  • 2 адміністративних протоколів на мисливців які полюють на тварин незаконними оруді ями лову, а саме петлі. Кількість виявлених і знешкоджених браконьєрських петель складають понад 700 штук.
  • 1 адміністративний протокол на мисливця якій полював на тварин в заборонені для полювання строки, та у темний період доби.
  • 2 адміністративних протоколів на мисливців які полюють на тварин з собаками мисливських порід без наявності на них паспорта.
  • 3 адміністративних протоколів на мисливців які транспортували або перенесли добутих тварин без відмітки цього факту у дозволі на їх добування.

      До відповідальності притягнуто 16 мисливців та стягнуто штрафів на суму 1564 грн.00 коп. 

    На території мисливських угідь державного підприємства  «Мелітопольське лісомисливське господарство» проводиться полювання на дикого кабана, хутрового звіра (лисиця, вовк, заєць-русак) та пернату дичину, в т.ч. на фазана і сіру куріпку, водоплавну пернату дичину.

     Аналізуючи стан обсягів добування мисливських тварин та птахів, можна зробити висновки, що відсоток добування від загальної чисельності тварин становить:

дикий кабан: 1,29% — у 2013 році, 7,69% — у 2014 році, 7,31% — у 2015 році, 5,81% — у 2016 році, 2,29% — у 2017 році. При середньому приплоді у 45%, відсоток добування не перевищує приріст, це дає можливість не лише для збереження а й росту популяції дикого кабана в мисливських угіддях господарства. Разом з тим приріст угрупувань копитних невеликий, що обумовлюється інтенсивною міграцією цих тварин в прилеглі угіддя. Цей процес важко зупинити тому, що лісові ділянки невеликі і в значній мірі стимулюють розселення кабана та козулі. З іншого боку, невеличкі ділянки лісових угідь поза межами основної території дають притулок окремим особинам та групам копитних, але проживання їхнє тут не постійне в зв’язку з необхідністю живитися за межами цих ділянок. В такому разі можливості охорони цих тварин обмежені.

Таким чином, ДП «Мелітопольське ЛМГ» зараз є донором для мисливських угідь інших користувачів, де угрупування копитних незначні або взагалі відсутні. В перспективі, коли щільність копитних в прилеглих до значного мисливського господарства збільшиться.

 козуля — полювання в угіддях господарства не проводиться. Тому, що чисельність козулі низька для проведення полювання.

               заєць-русак:  19,96 % — у 2013 році, 19,96 % — у 2014 році, 19,98 % — у 2015 році, 19,98 % — у 2016 році, 19,98 % — у 2017 році. При середньому приплоді у 25%, відсоток добування не перевищує приріст, це дає можливість не лише для збереження а й росту популяції зайця-русака в мисливських угіддях господарства;

фазан:  19,72 % — у 2013 році, 19,82 % — у 2014 році, 19,72 % — у 2015 році, 19,13 % — у 2016 році, 19,83 % — у 2017 році. При середньому приплоді у 25%, відсоток добування не перевищує приріст, це дає можливість не лише для збереження а й росту популяції;

куріпка сіра:  14,90 % — у 2013 році, 15,92 % — у 2014 році, 14,97 % — у 2015 році, 14,97 % — у 2016 році, 16,78 % — у 2017 році. При середньому приплоді у 20%, відсоток добування не перевищує приріст, це дає можливість для збереження популяції фазана в мисливських угіддях господарства.

            Державне підприємство «Мелітопольське лісомисливське господарство» надало до ДУ «Мелітопольська районна державна лікарня ветеринарної медицини» для ветеринарно-санітарної експертизи на сказ та свинячий грип   у 2017 році – зразки дикого кабана 2 особини; зразки лисиці 3 особини.  2018 році – зразки вовка 1 особина. На 20.08.2018 року в угіддях мисливського господарства були добуті шкідливі тварини для ведення мисливського господарства , а саме: вовків 2 гол.; лисиць 14 гол.; бродячих собак 157 гол.; бродячих котів 126 гол.

     Якість угідь державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарство», які характеризуються середніми якісними властивостями протягом останніх років не погіршились, а залишились на попередньому рівні.

Вони мають  добрі умови для існування кабана, козулі, зайця-русака, фазана і сірої куріпки, що підтверджують дані зимової та літньої таксації  2018 року.

Якість  та обсяги робіт, що виконуються  господарством відповідають сучасним вимогам Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

За останні роки ведення мисливського господарства, вкладення на біотехнію та охорону значно перевищують нормативи, які передбачені законодавством України.

         

 

 

      Головний мисливствознавець,

     перший заступник директора

ДП «Мелітопольське ЛМГ»                                                                          Ніколаєв В.А.

 

Екологія фазана в Запорізькій області

       Для України фазан є аборигенним птахом, рештки якого знаходили городищах прадавніх людей. З невстановлених причин він зник в кінці ХІХ ст., але в цей час його ізольована популяція існувала в дельті Дунаю і Дону. Реакліматизацію фазана на півдні України було розпочато Е. Фальц-Фейном у Асканія – Нова, де у 1887 р. в зоопарку утримувалось 19 особин. Пізніше сюди невеликими партіями завозили кавказького, семиріченського, уссурійського і румунського фазанів, котрі внаслідок схрещування створили особливу форму. В подальшому їх нащадки самостійно розселились, завдяки чому навколо заповідника «Асканія – Нова» виник осередок цього виду.

      Вперше для створення диких угруповань фазана із Асканія-Нова стали розселятися у 1948/49 рр.., коли 44 особини  інтродукували в низов’я Дніпра (мисливське господарство «Кринкі», Херсонська обл.) і 20 (12 ♂ ,8 ♀ ) – на острів Хортиця біля м. Запоріжжя. За два роки їх кількість на острові збільшилась до 100 особин. З цього часу почалась історія розселення фазанів в Запорізькій області. Велика роль в цій роботі належить державному розпліднику «Холодна Гора» (АР Крим),  створеному в 1956 р., де за рік було вирощено більш 100 тис. птиці, а також фазанаріями Дніпропетровської, Закарпатської і Київської організації УТМР. Плем’яне поголів’я тут формувалось за рахунок завозу спочатку семиріченського, а потім – мисливського, німецького паркового, румунського і других фазанів. Незважаючи на їх різновид, з часом повсюди став домінувати мисливський фазан.  

       Особливо багато птиці стало розселятися після 1950 р., завдяки постанові уряду  «Про заходи щодо розвитку мисливського господарства України» (1950 р.). Згідно спеціального плану, з розплідника «Холодна гора» на територію області в 1959 р. було завезено 100 особин фазанів, в 1970 р. – 330 особин фазанів, а в 1971 р. – 600 особин фазанів; з Димерського розплідника в 1962 р. – 140 особин фазанів, в 1963 р. – 313 особин фазанів, 1964 р. – 500 особин фазанів, а в1966 – 400 особин фазанів. Окрім того, в області було організовано вольєрне розведення цих птахів, в результаті чого в 1961 р. в угіддях було розселено 118 особин фазанів, а в 1960 р. – ще 465 особин фазанів. У наступні роки розселення фазанів, до якого долучились всі, без виключення, мисливські організації різного підпорядкування стало ще жвавішим. Зараз на території Запорізької області функціонує 5 розплідників: у Бердянську, Пологах, Токмаку, а також у Запорізькому та Мелітопольському районах, які розводять та реалізують різним мисливським організаціям та приватним особам велику кількість птахів. Завдяки цьому, з 1981-2010 рр. в угіддях області було розселено понад 45 тис. фазанів, що сприяло швидкому заселенню ними всіх природних угідь. На цей час фазан зустрічається у всіх адміністративних районах Запорізької області і являється об’єктом регулярного полювання. Самці фазанів в Запорізькій області починають токувати з кінця лютого, коли розпадаються зимові зграї. Перші яйця фазана ми знаходили в 15.04.2008;  06.04.2012;  02.04.2013 роках, але основна маса птахів починає гніздитися на початку травня.  Гніздо фазана знайти дуже важко.  Воно перебуває в угіддях, які відрізняються високою мозаїчністю, представленої очеретяними чагарниками, луками, штучними листяними насадженнями і полями поблизу водойм.  Гніздова ямка викладена торішніми стеблинками трав, лоток вимощений дрібними травинками з додаванням пір’я самки.  Діаметр лотка (внутрішній) 235-255мм.  глибина 46-54мм.  У кладці 10-16 яєць оливкового кольору.  Середні розміри яєць: довжина — 4.47 см. Ширина — 3.50см.  Ранні виводки з’являються в кінці травня, а масові — вперше числах червня.  Однак нелітні пташенята з повторних кладок (в разі загибелі перших) зустрічаються в червні і навіть у серпні.  У виводку буває 4-16 фазанів.  До тритижневого віку вони не покидають гніздового ділянки, старші пташенята  розселюються на відстані 1-3 км.  При виводку завжди буває самка, а іноді і самець.  Основними ворогами фазанів в Запорізькій області є лисиця, бродячі собаки та коти.  Крім того, їх яйця поїдають єнотовидний собака і їжак.  Їжа фазана в південній степовій зоні дуже різноманітна.  Їх харчування тут ми вивчали протягом ряду років.  До цієї роботи було залучено мисливці, та єгерська служба яка знаходила фазанів в петлях (незаконні знаряддя лову) .  Спостереження проводилися з серпня по лютий місяць. 

        Склад їжі фазанів визначали шляхом аналізу шлунків здобутих. або знайдених птахів (n = 102).  На підставі даних досліджень складені списки чім харчується фазан. 

Рослинні корми в їжі фазанів переважають круглий рік.  У зимовий період, особливо коли земля вкрита снігом, улюбленим місцем фазанів стають придорожні лісосмуги, тому що  під кронами дерев сніг пухкий, і його легко розгрібати лапами і поїдати зелені частини рослин і насіння бур’янів.  З весни до їжі фазанів додається крім рослинної і тваринна їжа, яка відіграє величезну роль в житті молодої і старої птиці. 

При проведенні спеціальних досліджень, метою яких було з’ясування закономірностей використання фазаном (n = 1310) різних біотопів, було встановлено, що найбільшу кількість фазанів (35,4%) мешкає в польових, (23,1%) — в лісових, (21,  3%) — водно-болотних і (20,2%) — в лугових угіддях.  При більш пильному розгляді з’ясувалося, що найбільш комфортними з них є очеретяні зарості і примикають до них луки з рідкісними чагарниками, де було враховано (43,8%) птахів.  Цікаво, що самці (= 586) і самки (= 582) фазана до вибору біотопів відносяться по-різному.  У місцях наших досліджень найбільшу кількість птахів (21,0%) було враховано в очеретяних заростях, на луках (20,5%), в полезахисних лісосмугах (16,5%) і в листяних лісах (14,3%).  У той же час курки полюбляли листяні ліси (22,5%), полезахисні лісосмуги (18,6%), луки (18,2%) і очеретяні займища (18,0%).  Різна стратегія представників різної статі у виборі біотопів, швидше за все, пов’язана з різною їх роллю в процесах репродукції, що має спадкову природу. 

      Вагу і вгодованість фазана ми спостерігали в період мисливського сезону (n = 46) на даний вид з 2011 по 2014 роки.

        Нами било з’ясовано, що   в 2014 році фазани мали значно меншу масу. Це було пов’язано з підвищеною загибеллю першого виводку молодняка, що висиділи, під час дощової затяжної весни. Несприятливі кліматичні умови змушені були багато сільськогосподарських робіт перенести на пізній термін, що співпало з насиджуванням птахами яєць і вилупленням пташенят.

          Як бачимо, кормові і захисні умови в Запорізькій області цілком сприятливі для акліматизації фазанів. Проте фазан став звичайним видом, чисельність якого багато в чому визначається погодними умовами, величиною вилучення і сільськогосподарськими роботами. У меншій мірі вона залежить від кількості інтродукованих птахів.

Головний мисливствознавець                                                       В.А. Ніколаєв

Про надання адміністративних послуг мисливцям

Лист ЗОУЛМГ зміна рахунків (1)

Звертаємо Вашу увагу, що у зв’язку із запровадженням з 02.07.2018 централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів змінюються реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Для керівництва та використання в роботі надаємо реквізити рахунку, відкритого на балансі Державної казначейської служби України, для зарахування надходжень за кодом класифікації доходів бюджету 22012500 «Плата за надання інших адміністративних послуг», символом звітності 879 та  відомчою ознакою 15, що вводиться в дію з 02.07.2018 (в тому числі і за сплату вартості  посвідчення мисливця та контрольної картки обліку добутої дичини і порушень правил полювання та їх дублікатів):

Банк отримувача:                  Казначейство України (ЕАП);

Код банку (МФО):                899998;

Отримувач:                            УК у Ком.р-ні м.Зап./Комунар./22012500

Код ЄДРПОУ отримувача:  38025435;

Номер рахунку отримувача:  34310879015007.

         Призначення платежу:

— Видача посвідчення мисливця                                             —    50 гривень;

— Видача дубліката посвідчення мисливця                            —  100 гривень

— Видача щорічної контрольної картки обліку добутої       —    10 гривень; 

  дичини і порушень правил полювання;

— Видача дубліката щорічної контрольної картки обліку    —    30 гривень;

  добутої дичини і порушень правил полювання

Головний мисливствознавець, перший заступник директора В.А. Ніколаєв