Лісове господарство

З 2019 року запроваджуються нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими

    Лісовій громаді держави та господарюючим структурам, які використовують у виробництві деревину, починаючи з 1 січня 2019 року, необхідно буде користуватися національними стандартами, гармонізованими з європейськими, в яких суттєво змінені підходи до визначення розмірно-якісних характеристик в лісоматеріалах. 

     Якщо зараз деревина в Україні розподіляється на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та має низку сортиментів (призначення), то з 2019 року буде розподілятися на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах.

     Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

     Зокрема, розроблено та затверджено вісім стандартів (ДСТУ EN) класифікації за якістю для хвойних і листяних лісоматеріалів (ялина і ялиця; сосна; модрина та тис; дуб і бук; тополя; ясен, клен та явір), а також класифікації за розмірами для листяних та хвойних порід.

     У зв’язку з тим, що з 01.01.2019 р. скасовуються всі стандарти, розроблені до 1992 року (переважно всі міждержавні ГОСТ), на заміну яких мають бути введені європейські стандарти (EN) або, у разі відсутності таких – міжнародні (ISO), складено план робіт, що має бути виконано до 01.01.2019 р.

    Наповнення плану робіт обумовлено тим, що на частину продукції лісогосподарських підприємств, не існує ні європейських, ні міжнародних стандартів. Також частина європейських стандартів в Україні не легітимна, а деякі чинні в Україні нормативні документи суперечать між собою.

     Відповідно до плану робіт наразі розробляються, уточнюються та затверджуються ще п’ять стандартів та дев’ять Технічних умов.

     Окрім того, у зв’язку із переходом на європейську систему стандартизації, розроблена коригуючи форма на класифікацію лісоматеріалів (до кінця 2018 року). Призначення цієї форми – максимально полегшити перший період переходу підприємств галузі до нової системи стандартизації.

    Ця форма є наближеною до реальної класифікації за якістю (згідно з європейськими стандартами) лісоматеріалів різних порід деревини, що представлені на ринку деревинної сировини України.

      Коригуючою формою передбачається встановлення тимчасового (на перехідний період – до кінця 2018 року) співвідношення між сортиментами певного призначення й сорту за діючими до 01.01.2019 р. стандартами на лісоматеріали (ГОСТ 9462, ГОСТ 9463, ТУУ 56.196) й класами якості за EN 1316:1-2012, EN 1316:2-2012, EN 1927:1-2008, EN 1927:2-2008(АС-2009), EN 1927:3-2008 та проектами ТУУ на лісоматеріали круглі й деревину дров’яну.

    Під час користування коригуючою формою, у перехідний період на європейську систему стандартизації, слід враховувати, що:

— у європейській системі стандартизації лісоматеріалів круглих прийнято 10 груп діаметрів, а не звичні для нас 3-и групи;

— групи діаметрів враховують лише обмір колод за серединним діаметром в корі чи без кори (за домовленістю зі споживачем);

— принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості;

— до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

— до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

— до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

— до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

— всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, мають бути класифіковані, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Коригуючі форми між різними системами класифікації лісоматеріалів (ГОСТ та EN) можна завантажити.

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

Прес-служба Держлісагентства

 

 

 

Лісівники це люди, які доглядають за лісом, — Володимир Бондар в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD

     

      Проблема нелегальних рубок в Україні в певній мірі існує. Однак, вона не така велика, як її подають деякі громадські експерти. Загалом, незаконні рубки в Україні складають менше одного відсотка від загальної кількості заготовленої деревини. Про це заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар розповів в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD.

    «Ми вживаємо всіх необхідних заходів, щоб з цією проблемою боротися. Боротися з нелегальними рубками дуже складно на Сході та Півдні України. Тому що там лісові масиви дуже розкидані на великих площах. І обходи в одного лісівника досить великі. У західних областях лісова охорона більш потужніша, адже вона краще забезпечена належними засобами. Часто трапляються випадки, коли незаконними рубками займається не звичайне населення, а досить серйозно озброєні особи. Однак, у цьому році динаміка до зменшення незаконних рубок більш позитивна, ніж у попередні роки», — зазначив Володимир Бондар.

    Обсяг незаконних рубок за 9 місяців ц.р. значно знизився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Він склав 14 тис. куб. м,  що становить 58% від обсягу за цей період 2017 року (24 тис. куб. м).

   «В Україні не зовсім гарна економічна ситуація, і тому деякі особи вдаються до нелегальних рубок. Але з цим працює державна лісова охорона, правоохоронні органи. І ці питання значною мірою вирішуються», — сказав заступник Голови відомства.

      Володимир Бондар також прокоментував питання щодо незаконного експорту деревини.

      «Мені не відомі зафіксовані випадки незаконного експорту дров’яної сировини. В Україні діє мораторій на експорт лісоматеріалів необроблених (ділової деревини). І випадків перевезення через кордон зафіксовано не було. Принаймні мені вони не відомі. Якщо ж такі речі існують, то їм мають давати відповідну правову оцінку митні, правоохоронні, судові органи», — зазначив він.

     Окрім того, журналісти запитали і про позицію Держлісагентства стосовно так званого дослідження британської неурядової організації Earthsight.

      «Вони проводили дослідження, не маючи можливості особисто перевірити ті дані, про які вони говорять. На цьому тижні ми врешті побачили цих людей, коли вони вперше після свого дослідження приїхали в Україну. І мені дивно, що вони навіть не володіють лісовими термінами. Не говорячи вже про те, що вони чітко не розуміють предмет того, про що вони говорять», — підкреслив Володимир Бондар.

    Він також розповів, повідомлялося про те, що британська організація проводила своє дослідження за якісь грантові кошти. Виявилося, що грантів вони не отримували і працюють за кошти, очевидно, приватні.

    Більше того, за словами Володимира Бондаря, існує думка, що ці кошти заплатили їм люди, які безпосередньо мають стосунок до лісової галузі в Україні.

    «Отже, їхню позицію, як експертну, оцінювати за таких обставин досить складно. Тим більше, професійного дослідження ними проведено не було. Вже українські активісти говорять, що їхня інформація у цьому дослідженні була перекручена, вона не відповідає дійсності. І тому, як основа для якихось серйозних висновків це дослідження служити не може», — зазначив заступник Голови Держлісагентства.

    Стосовно законності чи незаконність рубок, Володимир Бондар сказав, що це можуть визначати особи, які мають відповідні повноваження та освіту.

   «Якщо люди, які не перебувають в Україні, стверджують, що якісь санітарні рубки незаконні, то в мене виникає питання: на основі чого вони таке стверджують? Earthsight не навів жодних конкретних даних, які рубки мали порушення. Ми б їх перевірили, і тоді я б міг говорити предметно. Якщо про це говорять некомпетентні люди, то як ми можемо оцінювати ці факти. Наприклад, по вигляду дерева ви можете визначити хворе воно чи здорове? Ви можете сказати, яка в нього хвороба, чи є там шкідники під корою? Непідготовлена люди цього знати не може. Тому говорити про те, що в Україні є велика проблема з нелегальними санітарними рубками я би на сьогодні не став. Чи збільшилися санітарні рубки в останні роки? Так, збільшилися. Але не тільки в Україні. Вони збільшилися і в Польщі, і в Білорусі. Це відповідь на загальносвітову тенденцію змін клімату. І безперечно, проводити санітарно-оздоровчі заходи ми зобов’язані. До речі, зобов’язані відповідно до закону. Лісівники, які здійснюють такі заходи, вони не те, що мають право – вони зобов’язані провести санітарні заходи, якщо вони потрібні, і на тому місці висадити новий ліс», — підкреслив він.

    Також заступник Голови Держлісагентства розповів, що більшість лісів у державі на сьогодні потребують догляду за ними, уваги людини. Тому що антропогенний фактор вже раніше був присутній у цих лісах. І без людини, без лісівника, ці ліси або не виживуть, або ж не будуть приносити ту користь, зокрема екологічну, яку б вони мали приносити людям.

     «Тому захист лісу, догляд за ним сьогодні набуває колосального значення. І лісівники це якраз ті люди, які доглядають за лісом», наголосив Володимир Бондар.

На виїзній колегії Держлісагентства розглянули підсумки діяльності за 9 місяців

    2 листопада, під час виїзної колегії Державного агентства лісових ресурсів на Чернігівщині, відбулося пленарне засідання щодо підсумків  господарсько–фінансової діяльності підприємств галузі за 9 місяців 2018 року.

     Зокрема, було повідомлено, що за цей період в лісах галузі ліквідовано 1164 пожежі на площі 1279 га, що складає 52% від кількості та 24% за площею у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Середня площа однієї пожежі знизилася вдвічі та становила 1,1 гектарів.

       Найбільшу кількість пожеж зареєстровано у Херсонському (204 випадки), Луганському (194) та Дніпропетровському (175) обласних управлінь лісового та мисливського господарства. Найбільша площа пожеж – у Херсонському   (761 га), Луганському (144 га), Харківському (95 га) та Дніпропетровському  (71 га) обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

      Обсяг незаконних рубок за 9 місяців ц.р. значно знизився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Він склав 14 тис. куб. м,  що становить 58% від обсягу за цей період 2017 року (24 тис. куб. м).

   Однак, зростання обсягів незаконних рубок відбулося в Дніпропетровському облуправлінні – в 1,2 рази (1433 куб. м), Волинському – 1,3 рази (1074 куб. м), Донецькому – 1,9 разів (544 куб. м), Запорізькому – 2,1 рази (758 куб. м), Миколаївському – 2,4 рази (282 куб. м) та Хмельницькому – 2,5 рази (306 куб. м). передусім це зумовлено відсутністю бюджетного фінансування на заходи з охорони лісів для південних та східних областей України.

      Загальна сума шкоди, заподіяної лісу, склала 91,6 млн грн, з них 63,4 млн грн, або 69%, припадає на невстановлених лісопорушників.

     Окрім того, учасники засідання розглянули питання ведення мисливського господарства.

     За 9 місяців 2018 року в мисливських угіддях України на порушників правил полювання складено 1924 протоколів. Працівниками підвідомчих підприємств Держліcагентства складено 1577 протоколів (82% від загальної кількості), УТМР – 189 (9,8%), Мінприроди – 90 (4,7%), іншими організаціями – 68 (3,5%). Загальна сума накладених штрафів на порушників правил полювання становить 397 тис. грн.

      Як було зазначено, в минулі вихідні деякі користувачі не звернули увагу на рекомендації Держлісагентства щодо відтермінування проведення  облавних полювань до зниження температурного режиму.

      У зв’язку з цим, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар доручив терміново організувати рейдові групи із залученням представників територіальних органів національної поліції, екологічної інспекції та постійно проводити  рейди з охорони державного мисливського фонду від браконьєрства і перевірки користувачів мисливських угідь  на предмет дотримання ними правил техніки безпеки при організації та проведенні полювання.

    Також на колегії поінформували, що у 2018 році лісогосподарськими підприємствами заплановано побудувати, відремонтувати і реконструювати близько 515 км та облаштувати дорожнім одягом понад 418 кмлісових автомобільних доріг.

     Станом на 01.10.2018 року держлісгоспами за власні кошти побудовано, відремонтовано і реконструйовано більше 420 км земляного полотна, що становить 82% від запланованого обсягу та облаштовано дорожнім одягом більше 265 км, або 63% від запланованого.

 Проаналізували на колегії Держлісагентства і економічно-фінансовий стан лісогосподарських підприємств.

За результатами фінансово-господарської діяльності отримано 12,3 млрд грн чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на 2,5 млрд  грн більше аналогічного періоду минулого  року (приріст 25 %).

    На ведення лісового господарства державними підприємствами було спрямовано 4,6 млрд грн, що на 1,1 млрд грн більше, ніж за 9 місяців 2017 року. Спрямовано 4,5 млрд грн власних обігових коштів підприємств на ведення лісового господарства, 98,9 млн гривень отриманих за рахунок фінансової та іншої допомоги, 18,6 млн гривень підприємствам виділено асигнувань з місцевих бюджетів.

     Стосовно сплачених податків за 9 місяців ц.р. було зазначено, що Разом сплачено податків та ЄСВ у сумі 4,5 млрд гривень. Зокрема, підприємствами галузі  сплачено до  бюджету 3,5 млрд грн податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 673 млн грн (24%) більше, ніж за відповідний період  2017 р. З них до Державного бюджету сплачено 2,2 млдр грн (63%), до місцевого – 1,3 млдр грн (37%). Найбільшу питому вагу в сумі сплачених податків  та зборів становить податок на додану вартість  – 39% (1,3 млдр грн),  податок   на доходи  фізичних осіб  –  25%  (869 млн грн) та рентна плата  за   спеціальне   використання  лісових   ресурсів – 21%  (715 млн грн). Крім податків, підприємствами галузі за звітній період  сплачено 1 млрд грнєдиного соціального внеску.

 

Посади свій Запорізький дуб

 На фото: голова Запорізької обласної державної адмінісрації  Бриль К.І., директор ДП «Мелітопольське ЛМГ» Полуліх М.С., народний депутат України Богуслаєв В.О.

     Лісові насадження на території Мелітопольського району почали створюватись з 1899 року переважно невеликими штучними лiсками, полезахисними лісосмугами, які майже рiвномiрно розташовані по периметру  бiльшостi полів, а також по схилах балок та ярiв. Загальна площа штучних лісонасаджень на території державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарство» на наш час досягає 14235 га.

      Створення у 1998 році  на території Мелітопольського районну Семенівським лісництвом  «Урочища Богуслаївське» площею 1032 га сприяло позитивному впливу на процеси збереження та відтворення  тварин та покращення ведення сільського господарства.

   30.10.2018 року на території державного підприємства «Мелітопольське лісомисливське господарство» Семенівське лісництво в «Урочище Богуслаївське» була проведена акція «Посади свій Запорізький дуб» в ході якої було висаджено 5 тис. дубів.  У цій акції прийняли участь голова Запорізькї обласної державної адміністрації Бриль К.І., народний депутат України Богуслаєв В.О. начальник Запорізького управління лісового та мисливського господарства Селюк В.І.,  міський голова міста Мелітополя Мінько С.А., голова Мелітопольської районної державної адміністрації Селевіч С.О, голова Мелітопольської районної ради Мордик О.М. та учні Мелітопольського району.

На фото: начальник Запорізького ОУЛМГ Селюк В.І., голова Запорізької ОДА  Бриль К.І., учні шкільних лісництв

 

     Назву «Урочище Богуслаївське» отримало на честь народного депутата Богуслаєва В.О. котрий у скрутний час для лісової галузі фінансово підтримав підприємство на території якого і було створено це урочище в ті часи. Акція «Посади свій Запорізький дуб»  була проведена згідно Програми розвитку лісового фонду Запорізької області на період з 2018 до 2022 року. Метою цієї програми є створення захисних лісових насаджень стійких до засушливого клімату.    

     Лісівники Мелітопольщини в питаннях лісовідновлення та лісорозведення мають високі результати. В умовах змін клімату та глобального потепління Мелітопольський район не перетвориться на пустелю з пиловими бурями.

Головний мисливствознавець,

перший заступник директора                                                               В.А. Ніколаєв