Лісове господарство

В Україні сертифіковано 4,08 мільйони гектарів лісів

         За даними міжнародної некомерційної неурядової організації «Лісова опікунська рада» (Forest Stewardship Council, FSC) в Україні станом на січень 2019 року сертифіковано 4,08 мільйони гектарів лісів.

    Лісова сертифікація – оцінка відповідності системи ведення лісового господарства встановленим міжнародним вимогам щодо управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку. Метою лісової сертифікації є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства шляхом виконання відповідних загальновизнаних і таких, що заслуговують на довіру, стандартів.

    Екологічно збалансоване і відповідальне ведення лісового господарства передбачає заготівлю лісоматеріалів та іншої лісової продукції при одночасному збереженні біорізноманіття та продуктивності лісів, природних екологічних процесів.

   Проведення сертифікації здійснюється акредитованими на міжнародному (чи національному на підставі схвалених міжнародних процедур) рівні організаціями. Такі процедури сертифікації гарантують незалежність, неупередженість та об’єктивність оцінки ведення лісового господарства у будь-якій країні. Наразі така сертифікація діє у 84 країнах світу.

     Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар підкреслив, що майже всі з FSC-сертифікованих лісів держави знаходяться у підпорядкуванні відомства.

   «Близько половини підпорядкованих Держлісагентству лісів на сьогодні вже сертифіковані. За останні роки ми значно збільшили площу сертифікованих лісів. Високий відсоток міжнародної сертифікації мають, так би мовити, лісисті області України. І ми будемо продовжувати цю роботу. На жаль, у південних і східних областях сертифікація не відбувалася у зв’язку з відсутністю фінансування», — зазначив Володимир Бондар.

       Також він наголосив, що наприкінці минулого року міжнародний акредитаційний сервіс (Accreditation Services International, ASI) перевірив діяльність аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC, та не виявив недоліків.

      «Це були незалежні аудитори, які на власний розсуд обирали ділянки для перевірки. Вони не виявили жодних недоліків у господарській діяльності державних лісогосподарських підприємств, які виступали об’єктами оцінювання, щодо заготівлі деревини, лісовпорядних даних, документів стосовно зберігання лісопродукції, продажів, ціноутворення, контрактів та іншого. І вони не виявили доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев», — підкреслив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

    Зазначимо, що загальна площа лісових ділянок України становить майже 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю майже 9,6 млн га. Держлісагентству підпорядковано 7,6 млн га лісів, що становить 73% всього лісового фонду України. Згідно з офіційними статистичними даними лісистість України складає 15,9% від загальної площі території держави. 

Прес-служба Держлісагентства

Україна перейшла на нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими

    Із січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо­ та пилопродукції.

    У них суттєво змінені підходи до визначення розмірно­якісних характеристик лісо­ та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.

    Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково­досліднийі навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

     Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:

— до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

— до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

— до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

— до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

— всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

   Заступник голови ТК­18 Наталія Марченко – кандидат технічних наук, доцент кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, експерт­дорадник з питань технології деревообробки та лісового товарознавства, провідний аудитор із сертифікації за системою FSC звертає увагу на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід – бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак, немає нормативів класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи, черешні тощо. Європейці зазначають, що вони мають дуже незначну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним стандартом – наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо…

    В Україні подібна класифікація неможлива – виникне ціла низка спірних питань. З європейського досвіду стає зрозумілим, що європейські стандарти мають достатньо ємку класифікацію, в межах якої прийнято поділяти лісосировину національними нормативними документами на підкласи, для полегшення її відокремлення.

   «Ми провели розширені консультації з деякими європейськими експертами та виробниками, взяли пакети австрійських, британських, німецьких, польських, румунських національних нормативних документів і зрозуміли, що в цих країнах додатково існують національні стандарти і технічні регламенти, якими уточнюються (конкретизуються) вимоги щодо класифікації лісо­ і пилопродукції. Тобто всі європейські країни приймають стандарти (EN) методом IDT, проте у них не забороняється розробка і впровадження власних технічних регламентів, що роз’яснюють і деталізують стандарти EN. Оскільки Закон України «Про стандартизацію» № 1315­VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття Європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли шляхом європейської практики – розроблення додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції», — зазначила Наталія Марченко.

   За її словами, із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.

    Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

    Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

Прес-служба Держлісагентства

З початку року збільшена відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальший його експорт

      З 1 січня 2019 року вступили в дію нові підвищені штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка.

    Відовідні зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», вносяться до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

   Наприклад, незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, — тягнутиме за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти (255 грн) до тридцяти (510 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти п’яти (1275 грн) до ста п’ятдесяти (2550 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з перелічених вище порушень, — штраф на громадян від тридцяти (510 грн) до шістдесяти (1020 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот (5100 грн)  до шестисот (10200 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

      Також вводиться кримінальна відповідальність за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.

     Такі незаконні дії каратимуться позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

      Якщо особа вчинить такі протизаконні дії знову або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

    Якщо ж такі незаконні дії вчинятимуться організованою групою чи в особливо великому розмірі – каратиметься позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

   Окрім того, кримінальна відповідальність у разі заподіяння істотної шкоди* підвищуватиметься і за незаконну порубку або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу. За такі незаконні дії штраф становитиме від тисячі (17000 грн) до тисячі п’ятисот (25500 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

   У разі, якщо такі незаконні дії будуть вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах – вони каратимуться штрафом від тисячі п’ятисот (25500 грн) до двох тисяч (34000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

   Якщо незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання та збут лісу спричинили тяжкі наслідки** – каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

     Також Законом встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

 

Примітка.

*Істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

**Тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Прес-служба Держлісагентства

Охорона шпилькових насаджень

     З листопада місяця в Богатирському лісництві розпочата охорона шпилькових насаджень. Саме в цей період дуже широкого поширення  набуло  ялинкове браконьєрство. Люди вирубують в лісі молоді дерева, в деяких випадках пилять  дорослі дерева лише для того щоб відокремити верхівку. Для запобігання браконьєрським нападам на  ялинкові насадження у лісництві створено рейдові групи  з працівників  лісової охорони.

    Лісова охорона Богатирського лісництва звертається до всіх мешканців  з проханням: перш ніж зрубати новорічну красуню,  подумайте яка наноситься шкода  навколишньому середовищу та лісовим насадженням.

                          Лісничий Богатирського лісництва  Пономаренко О.А.

ASI здійснює оцінювання державних лісогосподарських підприємств в Україні

   Міжнародний акредитаційний сервіс (Accreditation Services International) ASI, провів перевірку діяльності аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC. Нижче надаємо їхній висновок.

   Розслідування Earthsight «Причетні до корупції» детально досліджує корупцію та незаконну заготівлю деревини в українській лісовій галузі, включаючи державних посадових осіб, котрі були звинувачені в корупції, а також причетних до цього компаній. Більшість компаній, про які йдеться в звіті, є FSC-сертифікованими. Крім того, в звіті виокремлена причетність FSC, оскільки стандарти занадто легко піддаються хибному тлумаченню, а органи оцінювання відповідності (ООВ) не можуть виявити шахрайство та незаконні практики під час проведення аудитів.

      Наведені серйозні звинувачення проти уряду, приватних компаній та системи FSC, і вони не є безпідставними. ASI займається проблемами, пов’язаними з FSC сертифікацією в лісовій галузі України з 2014 року. Попередні інциденти стосувалися наступних проблем:

незаконне видобування бурштину,

управлінський контроль державного управління лісами,

законність дозволів на проведення санітарних рубок,

відсутність адекватної ідентифікації та/або управління особливими для збереження цінностями у держлісгоспах при лісозаготівлі,

продаж необробленої деревини під виглядом дров паливних на ринок Європейського Союзу,

шахрайські практики при виробництві деревного вугілля з приховуванням/змішуванням продажів у фіктивних компаніях та уникненням їх виявлення шляхом зміни компаній та відмови від сертифікації.

     Корупція є складною у виявленні і вирішенні проблемою для систем добровільних стандартів, і така ситуація не є унікальною для України чи для FSC. Там, де присутнє це явище, воно може бути поширеним, і системи добровільних стандартів, як правило, не розробляються безпосередньо з метою вирішення цієї проблеми. Оскільки до повноважень ASI, входить контроль діяльності ООВ, нашим першим завданням є забезпечення відповідності аудиторської компетентності та діяльності ООВ стандартам акредитації. Одним з інструментів, який ми застосовуємо, є оцінювання відповідності. Під час оцінювання відповідності ASI перевіряє адекватність методів попереднього аудиту, знахідок та висновків, а також підсумкового рішення щодо сертифікації шляхом безпосереднього аудиту відповідності утримувача сертифікату вимогам сертифікації.

     Щоб зрозуміти, як ООВ працюють в Україні, ASI було розроблено детальні оцінювання відповідності стосовно ключових питань для України, які стосувалися кожного з трьох ООВ, які надають сертифікацію FM/COC: SGS, NEPCon та FC. ASI спрямувало увагу на державні лісогосподарські підприємства, стосовно яких раніше були повідомлення щодо інцидентів і які були розташовані в регіонах України, ідентифікованих у звіті Earthsight як такі, що мають більше проблем з корупцією.

     Друга мета полягала в розгляді двох ключових проблем на рівні утримувачів сертифікатів (УС): а) обґрунтованість дозволів на проведення санітарних рубок та потенційні зловживання з метою надмірної заготівлі; і б) економічна діяльність УС та будь-які «червоні прапорці» стосовно питань, пов’язаних з діловою документацією, FSC транзакціями та продукцією. Було здійснене оцінювання для наступних УС:

FC-FM/COC-804483 Рогатинський лісгосп

SGS-FM/COC-002711 Львівське обласне управління лісового і мисливського господарства

NC-FM/COC-013427 Державне підприємство «Вигодське лісове господарство»

   ASI було законтрактовано двох досвідчених консультантів для підтримки оцінювань: лісопатолога з 40-річним досвідом роботи в Україні та спеціаліста з питань корупції у ланцюгах постачання з досвідом аудиту діяльності державних лісогосподарських підприємств. Оцінювання були заплановані на початок жовтня, щоб мати змогу оцінити здійснення санітарних рубок. Під час усіх оцінювань була приділена увага поточним лісозаготівлям. ASI відправила досвідчених оцінювачів із значним досвідом у сфері лісового господарства в Україні. Крім того, представник FSC Україна приєднався до оцінювання спостерігачем. До складу команди також входив перекладач з досвідом у сферах лісового господарства та аудиту.

     Оцінювання тривали від 2 до 4 днів, при цьому одна команда займалася дослідженням санітарних рубок, а інша — розглядом економічної діяльності ДЛГ. Вичерпні польові спостереження на 83 ділянках у трьох лісогосподарських підприємствах підтвердили, що у оглянутих лісах спостерігається широкомасштабне всихання, особливо у ялинових деревостанах (Picea abies). Всихання ялини було спричинене поєднанням впливу комах та інших факторів, велика кількість ділянок містили всохлі дерева, які вже були заселені вторинними шкідниками, зі значною кількістю вітровалу. ASI не було виявлено доказів, які б підтвердили теорію щодо використання санітарних рубок для незаконного видалення здорових дерев, втім, вибірка була невеликою, і її не можна екстраполювати на більшу територію. Крім того, експерти ASI відзначають, що уражені дерева на корені на ранніх стадіях можуть виглядати здоровими. Це потенційно може призвести до того, що спостерігач ставить під сумнів обґрунтування проведення санітарних рубок.

    Огляд звітів про заготівлю деревини, лісовпорядних даних, документів щодо зберігання лісопродукції, продажів, ціноутворення, контрактів та інших не виявило жодних недоліків у господарській діяльності державних лісогосподарських підприємств (ДЛГ), які виступали об’єктами оцінювання. Таким чином, ASI у всіх трьох випадках може зробити висновок, що попередні методи перевірки ООВ, знахідки та висновки, а також відповідні рішення щодо сертифікації відповідають оцінюваним вимогам щодо акредитації та сертифікації.
   Спостереження ASI підтверджують твердження FSC Україна, що фактори, такі як зміни клімату, можуть викликати серйозні лісопатологічні проблеми в Україні, це явище задокументовано на інших територіях в усьому світі. Проте, вибірка ASI була обмежена, і ми не можемо екстраполювати отриману інформацію на всю країну. Через це неможливо зробити припущення, що лісопатологічні проблеми є аналогічними в інших ДЛГ або виключають можливість зловживання санітарними рубками в інших ДЛГ. Таким чином, твердження, зроблені Earthsight щодо масштабів незаконних операцій в Україні, не були перевірені власними спостереженнями ASI.

      Загалом є розуміння того, що санітарні рубки можуть бути використані у деяких випадках в якості приводу для вирубки здорових дерев, і це відбувається у багатьох регіонах світу, де санітарний стан лісів перебуває під тиском кліматичних змін. Таким чином, ASI рекомендує, щоб FSC, ASI та всі ООВ, які здійснюють сертифікацію лісогосподарських підприємств в Україні, працювали разом задля адаптації практики проведення аудитів та додаткових рівнів перевірки при розгляді санітарних рубок, з метою зменшення ризику нелегальної заготівлі у FSC-сертифікованих підприємствах. 

       З оригінальним текстом новини можна ознайомитися за посиланням.