Лісове господарство

ПОСАДКА ЛІСОВИХ КУЛЬТУР

   Велика цінність лісів, як для народного господарства так і для людей незаперечна, оскільки вони виконують важливі соціально-економічні і екологічні функції і є джерелом багатьох видів продукції: від деревини до грибів і ягід. Проте ліси є важливими не тільки для людей, ліси є місцем оселення багатьох видів тварин і рослин, зокрема рідкісних і зникаючих. Для забезпечення оптимального ведення лісового господарства в наш час, наряду з лісовідновленням, щорічно нарощують обсяги лісорозведення, тобто створення нових лісів на територіях, на яких раніше вони не проростали. Щоб новостворені ліси і в майбутньому продовжували надавати різноманітну продукцію і виконувати властиві їм функції, необхідно максимально уваги приділяти проектуванні і посадці лісових культур —  майбутніх лісів.

      Найперше: необхідно підняти рівень механізації лісокультурних робіт, а звідси – і якість посадок. До цього спонукають самі землі, які нам останнім часом передають під заліснення. Судячи з історії в 60-70-ті роки минулого століття, коли велись масштабні роботи зі створенню захисних лісонасаджень, передавались лише балкові площі з діючими ярами, або крутосхили з проявами ерозії. Тоді в умовах такого рельєфу домагались до 70% рівня механізації, адже щорічний обсяг посадки сягав великого масштабу, крім цього насаджувались вітрові упори (лісо полоси) між колгоспними полями для припинення вітрових бур. Зараз нам передають малопродуктивні в сільськогосподарському відношенні землі, які раніше не оброблялися, або тракторо-непрохідні, незначної крутизни схили.

     Щоб створені лісонасадження були довговічними, біологічно стійкими, в майбутньому мали ознаки справжнього лісу, лісові культури необхідно створювати змішаного типу, за участю головної породи, супутніх порід і обов’язково кущів. Найбільш практична схема для культур дуба звичайного, коли дуба – 50%, супутніх порід – 25%, кущів – 25%, при цьому ряд дуба має чергуватись з рядом супутніх і кущових порід.

      При лісорозведенні головними породами також вважається сосна звичайна і акація біла. Але якщо є елементарні умови, перевагу необхідно надавати культурам дуба. Прийнято висаджувати культури сосни із буферними протипожежними рядами із листяних порід на сухих бідних ґрунтах, а акацію – на ґрунтах з проявами ерозії. Участь кущових порід в акації дуже бажана. Як на мене, недопустимо створювати чисті культури дуба, в тому числі із дуба червоного. Термін переводу таких культур в лісо покриту площу підчас важко визначити. Через пошкодження зайцями, які дуже полюбляють молоді пагони дуба, недобросовісні догляди такі культури довго (сидять) і їх з бур’янів не видно. Коли посадки дуба перемежовані рядами супутніх і кущових порід, через 4-5 років на площі добре проглядаються ряди супутніх порід, за ними тягнуться молоді дубки, і площа вже має ознаки посадок молодого лісу.

       З метою використання в майбутньому недеревної продукції лісу, створення кормової бази для диких тварин і птахів необхідно обов’язково в культури висаджувати дикорослі плодові і ягідні породи. При цьому необхідно враховувати, що більшість плодово-ягідних видів низькорослі і світлолюбиві. При вкрапленні їх в посадки окремими місцями вони попадають під полог лісу, не цвітуть, не плодоносять і швидко всихають. Буде правильним, коли їх вводити в культури окремими рядами, групами і висаджувати на узліссі по периметру лісокультурної площі. Асортимент плодово-ягідних деревних і кущових порід можна застосовувати дуже широкий. Проблема в тому, що в сучасних розсадниках він не завжди є. На жаль, минув час, а із ним добра традиція, яку варто було б відновити, коли в лісництвах, наряду з основними розсадниками, кожен лісник в своєму обході утримував на 2-3 сотках індивідуальний розсадник. Перевагу в ньому надавали вирощуванню цінних порід. Таку практику можливо поновити але без підтримки фінансування держави це зробити майже не можливо. Індивідуальним розсадникам приділялась підвищена увага, показники вирощування посадкового матеріалу включались в підсумки тодішнього соціалістичного змагання і матеріально стимулювались.

     Вирощений в індивідуальних розсадниках цінний посадковий матеріал вводився до складу лісових культур, що значно збагачувало породний склад і цінність нових лісів. Крім того, це підвищувало у лісової охорони професійний інтерес до лісогосподарської справи. Окремо хотілось би сказати за культури дуба, яких, як на мене, багато створюють при лісорозведенні.

      Якщо говорити про складову успіху лісокультурної справи, то я б на перше місце поставив би строки посадки. Беззаперечно, кращим часом для садіння дерев і кущів є рання весна, коли грунт містить багато вологи, поступово підвищується температура грунту і атмосфери, інтенсивно росте коріння дерев. Осінні посадки лісу після опадання листя ризиковані, хоча за певних кліматичних умов вони можуть бути вдалими. Недопустимо висаджувати лісові культури в кінці квітня, у травні, коли почалася вегетація деревних і кущових порід.

    Не менш важливою складовою успіху лісокультурної кампанії є чітке дотримання на перший погляд простих, але дуже важливих агротехнічних прийомів створення культур. Навіть незначні порушення правил викопування, перевезення, тимчасової прикопки на лісокультурній площі, підготовка посадкового матеріалу до висадки дуже суттєво впливають на приживлюваність лісових культур.

     Хотілось би звернути увагу на один важливу деталь лісокультурної компанії, якою досить часто нехтують. Вона зводиться до того, що після закінчення посадки, на другий день, відповідальні за посадку повинні ретельно обстежити лісокультурну площу. В цей час можна виявити значні недоліки, допущені при посадці і організувати роботу для їх ліквідації. Це окремі ряди з не зажатими належним чином сіянцями, залишені відкритими пазухи від посадки мечами, через які йде пересихання кореневої системи культур. Виходячи з цих міркувань, в Приазовському лісництві ДП «Мелітопольського ЛМГ» підготовка до посадки лісових культур проводиться вчасно та за технологією.

 

Лісничий Приазовського лісництва
ДП «Мелітопольське ЛМГ»
Тодоров Юрій Георгійович

Чому всихають соснові ліси?

     Останнім часом у лісах України склалась надзвичайна ситуація, викликана всиханням соснових деревостанів на великих площах. Причиною цьому є верхівковий короїд (Ips acuminatus Gull), який належить до родини жорсткокрилих або жуків. За великої чисельності шкідник здатен заселяти і цілком здорові дерева сосни. Спочатку жук заселяє тонкі гілки, а надалі переходить на верхівкову частину стовбура, у район тонкої кори, де переважно і проходить його життєвий цикл. Початковою ознакою заселення дерев сосни верхівковим короїдом є так званий «гілкопад», коли під кроною дерев знаходиться велика кількість зламаних тонких гілочок з наявними ходами короїдів. Побуріння хвої на верхівкових пагонах та у верхній частині крони свідчить вже про загибель дерева. Період від початку заселення до повної загибелі дерева триває 2–3 місяці. Але короїд за такий короткий термін не здатен цілком знищити дерево. У його ходах розвиваються патогенні гриби, які викликають повну закупорку сокопровідних судин та синяву деревини.

       Але як так сталось, що жук розміром 2–4 мм спромігся заселити соснові ліси на значній площі? Причина криється у зміні кліматичних умов. Внаслідок підвищення температури повітря та інтенсивності опадів відбувається ослаблення соснових деревостанів. Найбільш схильними до ослаблення та заселення короїдом є штучно створені чисті соснові насадження, з яких складається більшість площі лісового фонду України. Мішані соснові насадження короїд неохоче, але також заселяє, переважно з боку узлісь та зрубів, з добре освітленої сторони.

     У чому ж причина такого вибіркового заселення дерев сосни у чистих та мішаних насадженнях? Перш за все, необхідно звернути увагу на фізіологічні особливості захисту від стовбурових шкідників, які мають в арсеналі дерева сосни. Здорове, не ослаблене дерево здатне протидіяти шкідникам за допомогою живиці. Коли відбувається заселення того чи іншого стовбурового шкідника, здорове дерево продукує більшу кількість живиці та заливає комаху у місці її поселення. Тобто здорове дерево створює перепону на шляху заселення шкідниками. Натомість ослаблене дерево не може їм протидіяти.

       Життєздатність та стійкість дерев сосни напряму залежить від наявності поживних речовин у ґрунті. У чистих соснових насадженнях підстилка погано розкладається, утворюючи кислий грубий гумус, що підвищується кислотність, дещо погіршує структуру та зменшує аерацію ґрунту. На відміну від чистих соснових насаджень, у мішаних пухка підстилка сприяє кращому доступу кисню до коріння дерев. Наявність у складі підстилки опаду листяних порід сприяє кращому її розкладанню, збагачує ґрунт поживними речовинами, зменшує інтенсивність розвитку трав’янистого покриву, сприяє підвищенню стійкості насаджень. Опадлистяних порід під час розкладання утворює азотні, калійні та фосфорні сполуки, які необхідні деревам, покращує властивості ґрунту. Тобто участь листяних порід у складі соснових насадження сприяє покращенню життєздатності та стійкості дерев сосни.

     У минулі часи лісівники застосовували під час створення лісових культур сосни великий асортимент супутніх листяних деревних та чагарникових порід з метою покращення росту головної породи. Але наразі, на жаль, цей асортимент порід майже не використовується у лісокультурному виробництві. І так склалось, що створення переважної більшості монокультур сосни разом зі змінами клімату і спричинило всихання соснових насаджень.

     На жаль, боротьба з верхівковим короїдом з використанням хімічних методів не дає належних результатів. Проводячи свій життєвий цикл під корою, короїд майже не досяжний для дії інсектицидів. Поки що єдиним способом боротьби з верхівковим короїдом є вибіркові та суцільні санітарні рубки в осередках та по периметру усихання. Але поки що всихання соснових деревостанів не вдалось зупинити. Спекотна погода цього літа лише сприяє утворенню нових осередків усихання сосни. 

     Але не зважаючи на всі негаразди, науковці не відступають. Лабораторія захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького у співпраці з ДСЛП «Харківлісозахист» розпочала вирощування природних ворогів верхівкового короїда, мурахожука(Thanasimus formicarius). Уже в липні цього року в лісах Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства (ДП «Охтирський лісгосп» та ДП «Кролевецький лісгосп») було випущено партію личинок мурахожука в осередках усихання сосни.

   Також, щоб у майбутньому знову не допустити виникнення всихання сосни від дії шкідників, необхідно поряд зі застосуванням лісівничих та біологічних методів захисту вирощувати стійкі мішані соснові насадження.

«Увага! Висока пожежна небезпека»

       В лісах, в степовій зоні велику біду несуть лісові пожежі. За останні роки зі зміною клімату  навесні ,в літку та восени підвищилась  температура повітря та посилились степові суховії. Ще однією проблемою стали загрози пожеж з боку сільськогосподарських полів. Справа в тому,що у літньо-осінній період населення починає масово випалювати на полях сухі бур’яни. Вогонь з цих не контрольованих сільськогосподарських полів створює реальну загрозу лісовим масивам. Палять власники землі, а відповідають за наслідки пожеж лісівники.

     Щоб запобігти цієї біди лісівниками проводяться заходи протипожежної безпеки. Лісовою охороною проводяться роз’яснювальні бесіди з населенням, встановлення аншлагів на тематику протипожежної безпеки.

         В Богатирському лісництві проводяться також планові заходи по влаштуванню та догляду за мінералізованими смугами. За другий квартал лісництвом було влаштовано 70км мінералізованих смуг,проведено догляду 275 км.

        За третій квартал-було влаштовано 15 км мінералізованих смуг,проведено догляду  100км.

      Пожеж у лісах може поменшати лише тоді,коли зуміємо подолати людську байдужість у ставленні до зелених насаджень!

                                                                 Лісничий Богатирського ліс-ва   О.А.Пономаренко

Новий земельний податок на ліс призведе до здорожчання деревини та зупинки лісовідтворення в Україні

      Законом України від 10.07.2018 №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» була внесена поправка, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.

    В останній перед відпусткою сесійний тиждень, голосуючи за, здавалося б далекий до лісової галузі закон, було фактично винесено вирок лісовому господарству України, деревообробці, мисливському господарству і всім причетним до цих галузей.

Як було?

      За попередньою системою оподаткування справлявся податок за лісові землі, як складова рентної плати. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів була заготовлена деревина в деревостанах понад  40 років та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів (рекреація, спорт, оздоровлення тощо). При цьому сума податку у лісах Державного агентства лісових ресурсів України становила 900 млн грн, з яких 50% вносилися до державного бюджету, а 50% до місцевого. Складовою цього податку був і земельний податок.

    Чистий земельний податок надходив до місцевого бюджету, обраховувався на нелісові землі, що є в складі земель лісогосподарського призначення, на яких розміщені сільськогосподарські угіддя, споруди і адмінбудівлі  підприємств лісового господарства, лінії електропередач тощо.

Нові зміни

     Зміни вносяться до пункту 273.1 статті 273 Податкового кодексу України. При застосуванні нових норм, окрім рентної плати, передбачається на всі лісові землі ще один податок (фактично це подвійне оподаткування).

Введення нового земельного податку на всі лісові землі України призведе:

  1. До необхідності оподаткування земель, які знаходяться в стадії створення деревостанів (незімкнуті лісові культури, зруби, прогалини) або на яких зростають насадження до 40-річного віку, і в яких неможливо отримати деревину, придатну для реалізації (вигідніше вирощувати сільського господарські культури, аніж ліс).
  2. Оподатковуватимуться всі захисні ліси південних і східних областей Степової та Лісостепової зон, які вже й так останні три роки знаходяться без бюджетної підтримки, де звільнилося 50% працюючих, а площа лісових пожеж з кожним роком збільшується.
  3. Оподатковуватимуться ліси з обмеженим лісокористуванням – в заказниках регіонального і місцевого значення, інших об’єктах природно-заповідного фонду.

       При загальному обсязі реалізації майже 14 млрд грн за 2017 рік, загальна сума податків та інших обов’язкових платежів підприємств лісового господарства – понад 5 млрд гривень. Додатковий земельний податок прибавить до цієї суми від 3 до 10 млрд грн, залежно від рішення місцевих громад.

У такому випадку це призведе:

  1. До подорожчання щонайменше у 1,5-2 рази деревини, що реалізовується на ринку.
  2. Через високу вартість деревини більшість підприємств деревообробної промисловості будуть зупинені, а тому припинять роботу й лісогосподарські підприємства.
  3. До ризиків збільшення інтенсивності рубок, що може негативно вплинути на підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біорізноманіття в лісах.
  4. До значного збільшення вартості утримання мисливських господарств.

    Такої системи оподаткування, як передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає в ЄС та розвинених країнах світу.

    У зв’язку з цим, до керівництва держави звернулися науковці, громадська рада при Держлісагентстві, Всеукраїнська громадська організація «Товариство лісівників України», Асоціація «Меблідеревпром», Українська асоціація деревообробного обладнання та Українське товариство мисливців і рибалок.

     Підписанти звернення пропонують відмінити внесені зміни до законодавства, а для виправлення ситуації прийняти необхідні для розвитку лісового господарства законопроекти.

      «Вважаємо, що створення фонду фінансування лісового господарства згідно з Указом Президента України №381/2017 від 21 листопада 2017 р. та проектів законів «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8239; «Про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8240; «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8246; ««Про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» № 8238 могли б вирішити питання фінансування здійснення комплексу заходів з охорони, захисту, розширеного відтворення лісів Півдня та Сходу, а до місцевих бюджетів можна направити 100% плати за спеціальне використання лісових ресурсів», — йдеться у зверненні.

    Державне агентство лісових ресурсів України підтримує зазначені хвилювання та пропозиції науковців і громадськості.

      У деяких областях місцеві громади вже почали приймати рішення щодо максимального (5% нормативної вартості 1 га лісових земель) відсотку сплати нового податку.

     У зв’язку з цим, Держлісагентство звертається до народних депутатів України з проханням створити робочу групу у Парламенті для швидкого напрацювання необхідних змін, щоб врятувати лісове господарство України.

Про стан охорони лісів від пожеж

       З метою підготовки підприємства до пожежонебезпечного періоду 2018 року видано наказ № 041 від 13.02.2018 року «Про підсумки роботи підприємства в пожежонебезпечний період 2017 року та завдання на 2018 рік». Згідно цього наказу з метою своєчасного гасіння лісових пожеж по кожному лісництву сформовано склад 4 добровільних пожежних дружин загальної кількістю 36 чоловік   і закріплена за ними пожежна техніка та інші засоби пожежогасіння.  

          На підприємстві знаходяться 3 пожежні автомобіля . Один автомобіль ГАЗ 66(АПЛ-10) розташовано на центральної садибі . Один автомобіль ГАЗ 53 в Старо-Бердянському лісництві. Один автомобіль ГАЗ 66 в Богатирському лісництві.  Також в Приазовському лісництві розташовано пожежний модуль УАЗ 3909, автомобілі відремонтовано та укомплектовано.  На території  центральної садиби та в кожному лісництві розташовані пункти зосередження пожежного інвентарю. По центральної садибі пункт  зосередження пожежного інвентарю укомплектовано згідно с паспортом : ранцевих лісових вогнегасників  3шт., лопат 20 шт.,сокир 2 шт., граблі 3 шт., хлопавки протипожежні 5 шт., черговий спец. одяг, взуття 3 шт., аптечка першої медичної допомоги 1 шт. По Старо-Бердянському лісництву ранцевих лісових вогнегасників  5шт., лопат 20 шт., сокир 4 шт., граблі 4 шт., хлопавки протипожежні 10 шт.,  черговий спец. одяг, взуття 3 шт., аптечка першої медичної допомоги 1 шт. По Богатирському лісництву ранцевих лісових вогнегасників  4шт., лопат 20 шт., сокир 3 шт., граблі 3 шт., хлопавки протипожежні 10 шт.,  черговий спец. одяг, взуття 3 шт., аптечка першої медичної допомоги 1 шт. По Приазовському лісництву ранцевих лісових вогнегасників  6шт., лопат 15 шт., сокир 3 шт., граблі 8 шт., хлопавки протипожежні 6 шт.,  черговий спец. одяг, взуття 2 шт., аптечка першої медичної допомоги 1 шт, По Семенівському лісництву ранцевих лісових вогнегасників  6шт., лопат 20 шт., сокир 4 шт., граблі 4 шт., хлопавки протипожежні 15 шт., черговий спец. одяг, взуття 3 шт., аптечка першої медичної допомоги 1 шт.

       З метою недопущення виникнення та розповсюдження лісових пожеж підприємством заплановано провести влаштування мінералізованих смуг-350 км.,  догляд  за мінералізованими смугами -1500 км. Станом на 30.08.2018 р. проведено 300 км. влаштування мінералізованими смугами.  Проведено 1034 км. догляд  за мінералізованими смугами . Перекрито 15 позапланових доріг, виставлено 22 наглядні агітації на протипожежну тематику, проведено 113 виступ в ЗМІ о правилах поведінки в лісі під час   пожежонебезпечного періоду. Постійно проводяться патрулювання державного лісового фонду з метою своєчасного виявлення лісових пожеж, та притягнення порушників правил пожежної безпеки в лісі к адміністративної відповідальності. Складено 3 протоколу за ст.. 77 ч.1 КУпАП. 

Видано наказ №068 від 06.04.2018 р. «Про забезпечення належної охорони лісів від пожеж». Згідно цього наказу розпочато чергування протягом пожежонебезпечного періоду по центральній садибі та в лісництвах.

       З метою організації дієвої системи взаємоінформування та спільних дій у разі загрози або виникнення надзвичайної ситуації були проведені спільні навчання ДПД Семенівського та Старо-Бердянського лісництва з Мелітопольським МУ ГУ ДСНС України в Запорізької області, та ДПД Богатирського лісництва з Якимівським районним   сектором ДСНС України в Запорізької області по гасінню ймовірних лісових пожеж.

   Станом на 30.08.2018  року на підприємстві виникло 7 лісових пожеж  загальної площею 3,35 га. усі низового характеру. Також силами ДПД підприємства було ліквідовано 24 загроз переходів пожеж с сумісної території.

Інженер з ОЗЛ І категорії М.М. Мигрин