Незважаючи на створення великих ресурсів фазана в Україні, а також на його інтенсивне розведення та розселення, дослідженням біотопічного розподілу в природних угіддях цього цінного виду дичини приділяється незначна увага. Це створює складності при проведенні їх бонітування, а також при визначенні площі стацій, придатних для проживання фазана та встановлення його оптимальної чисельності на території мисливських господарств. Між тим, з кінця ХХ ст. до теперішнього часу структура мисливських угідь та умови проживання фазана дуже змінилися. Це виявилось в скороченні площ, які використовуються для вирощування сільськогосподарських культур, корчуванні багатьох садів і виноградників, в інтенсифікації землеробства на великих територіях і спрощенні сівозмін, а також в управлінні вівчарства і скороченні скотарства.

      Тому в 1997 — 2012 рр. нами в різних районах Запорізької, Донецької та Херсонської областях України були проведені спеціальні дослідження, метою яких було з’ясування закономірностей використання фазаном (n=13100) різних біотопів. В результаті було встановлено, що найбільша кількість фазанів (35,4%) мешкає у польових, 23,1 – в лісових, 21,3% — у водно-болотних та 20,2% — в лучних угіддях. При більш пильному розгляді з’ясувалося, що найбільш комфортними з них є очеретяні зарості і примикаючі до них луги з рідкісними чагарниками , де було нараховано 43,8% птахів.

     Чагарники були представлені лохом сріблястим, шипшиною і терном, які є якісними захисними і кормовими стаціями у всі сезони року, а особливо взимку. На луках де проходить випас домашньої худоби фазан не мешкає. Причиною цього є систематичне випалювання сухої трави з метою відновлення трав’яного покриву, яке здійснюється ранньою весною та влітку, а також пасивне вигнання птахів домашніми тваринами. Важливим є негативний вплив на фазана пастуших собак, які ганяють і знищують дичину, незалежно від її видової належності.    

       Істотне значення для фазана протягом року мають листяні ліси, які на півдні відрізняються великою різноманітністю лісових культур і високими кормовими властивостями. Особливо часто птахи поселяються в лісових кварталах, які примикають до водно-болотних угідь. В даному біотопі було відзначено 18,1% від загальної кількості виявлених фазанів. Лісосмуги фазан відвідує круглий рік, тому, що вони є хорошими гніздовими стацій, розташованими між полями, які в значній мірі забезпечують фазанів якісними кормами протягом майже всього річного циклу. В даний час на 50-65% полів вирощують злаки (пшениця, ячмінь, рідше – просо і сорго) і на 30% — соняшник, який представлений ранніми, середніми та пізніми сортами.

       Якщо ранній соняшник починають прибирати у вересні, то прибирання пізнього закінчується в грудні. Великі площі займають ріпак, баштанні та овочеві культури.

        Бур’яни фазани відвідують навесні, влітку і восени. На їх частку припадає 6% від усіх виявлених фазанів. Особливо цінними угіддями є старі сади, які заростають смітною трав’яною рослинністю, що при наявності водойм створює для виду винятково сприятливі умови.

        Менш важливими для фазана є хвойні ліси, які представлені переважно посадками сосни кримської і сосни звичайної, а також ялівцю віргінського.

Однак хвойні молодняки ці птахи часто використовують для пристрою гнізд і виведення потомства. Правда після їх проріджування, яке зазвичай проводиться на 7-10 рік після посадки, їх гніздопридатність різко знижується.

        Цікаво, що самці (n=586) та самки (n=582) фазана до вибору біотопів ставляться по різному. У місцях наших досліджень найбільшу кількість півнів (21,0) було враховано в очеретяних заростях, на луках (20,5%), в полезахисних лісосмугах (16,5%) і в листяних лісах (14,3%). У той же час курки воліли листяні ліси (22,5%), полезахисні лісосмуги (18,6%), луки (18,2%) і очеретяні займища (18,0%). Різна стратегія представників різної статі у виборі біотопів, швидше за все, пов’язана з різною їх участю в процесах репродукції, що має спадкову природу.

          В цілому на півдні України найбільша щільність фазана спостерігається в угіддях, які відрізняються високою мозаїчністю, представленої очеретяними чагарниками, луками, штучними листяними насадженнями і полями поблизу водойм.

 

Головний мисливствознавець, перший заступник директора                           В.А. Ніколаєв