Новини

День працівників лісу.

Щорічно у третю неділю вересня в Україні відзначають День працівників лісу. Це професійне свято працівників лісового господарства, лісової, деревообробної і целюлозної паперової промисловості.

       18 вересня 1977 року в Радянському Союзі було прийнято перше «Лісове законодавство». По суті, це було усвідомлення того, що як би не була «широка країна моя рідна», але це не означає, що вона безмежна і необхідно берегти те, що подаровано природою. Пізніше був заснований День працівників лісу, дату святкування якого приурочили до виходу «Лісового законодавства 1977 року, трохи зсунувши її так, щоб вона потрапляла на вихідний день.

    Після розпаду СРСР в Україні «на підтримку ініціативи працівників лісового господарства, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості України….» згідно з Указом Президента України « Про День працівника лісу» був професійним святом, зокрема, працівників  та целюлозно-паперової промисловості.

Україна займає восьме місце в Європі за площею лісу. Загальна площа земель лісового фонду становить 10,8 млн. гектарів, з яких 9,5 млн. покрито лісовою рослинністю. Характерним для України є не рівномірне розташування лісів, переважно екологічне їх значення і високий відсоток заповідників (13,7%). Кожен другий гектар лісу в Україні створений штучно.

Колективом Державного підприємства «Мелітопольське лісове господарство» ритмічно виконуються та перевиконуються всі планові показники виробничо-фінансового плану на 2020 рік. За 8 місяців 2020 року обсяг реалізованої продукції, товарів, робіт та послуг склав 8350 тис. грн., при плані 6570 тис. грн., що складає 127 % до плану. Посаджено лісових культур на площі 20,3 га,  заготовлено 562  кг лісового насіння при плані 562 кг, або 100 % до плану, проведено догляду за лісовими культурами на площі 824 га при плані 824 га, або 100 % до плану, проведено санітарних та інших рубок на площі 219  га, при плані 216 га, або 101,4 % до плану та заготовлено деревини 4693 м3 при плані 4373 м3, або 107,3 % до плану. Організовано вирощування фазанів у вольєрах. Посіяно і вирощено озимої пшениці на площі 290 га, посіяно і вирощено соняшника на площі 58,3 га. Зібрано меду 575 кг. Всі колективи виробничих підрозділів виконали доведені плани та завдання.

     За особистий внесок у розвиток виробництва, виконання планових показників, зразкову трудову дисципліну, з нагоди професійного свята «Дня працівника лісу»  державне підприємство «Мелітопольське лісове господарство» отримало І місце серед  лісогосподарських підприємств області.

Прес-служба державного підприємства «Мелітопольське лісове господарство»

Дом Сивицкого в Мелитополе

+5Dima Antifeev сейчас 

Истоки существования небольшого особняка на Торговой (ныне Интеркультурная) 69 на северо-востоке от старого центра теряются где-то в конце XIX столетия, когда единственный город Мелитопольского уезда активно застраивался и расширялся. Хотя некоторые историки его создание и приписывают тому, кто в последствии вписал свое имя золотыми буквами в летопись запорожской земли – Павлу Михайловичу Сивицкому (1852 – 1921).

Вот уже полтора (по другим сведениям два) десятилетия как принявший в свое ведение Бердянское образцовое степное лесничество вместе со школой садоводов-лесоводов для мальчишек из окрестных сел он в 1896-ом решил обзавестись собственным домом в городе, тем более, что образование подрастающего поколения наследников диктовало целесообразность этого шага.

Довольно скромный для чиновника лесного хозяйства в чине приравненном к военному генеральскому и обладателя тройки белых лошадей дарованніх губернатором за добросовестную службу дом принадлежал семье Сивицких вплоть до захвата власти в Восточной Украине большевиками под кумачовыми флагами в 1920-ом, когда главный лесничий всеми правдами и неправдами боролся за сохранение своего детища, на алтарь которого он фактически положил свою жизнь.

Однако остановить оголтелый люмпен он не мог – ценные породы вырубались на растопку и прочие хозяйственные нужды молодой страны советов, так что, признав свое поражение в борьбе с советской системой, Павел Михайлович ушел с поста главного бердянского лесничего и окончательно обосновался на мелитопольской Торговой, хотя и оставалось ему жить всего год.

После смерти хозяина и похорон на католическом кладбище в 1921-ом красные по своей “доброй” традиции раскулачили его семью, отобрав дом для размещения своих новых граждан от пролетариата, а для матери, супруги и названной внучки выдающегося ученого из всех апартаментов оставили единственную комнату.

Правда позднее ходатайство вдовы выдающегося лесовода Украины о возвращение здания под №69 семье было удовлетворено в виду особых заслуг без политического контекста Сивицкого, стараниями которого Бердянское лесничество достигло площади в тысячу гектар и завоевало бронзовую медаль на Парижской всемирной выставке в 1900 году.

И по сей день дом выдающегося лесовода остается в жилом фонде Мелитополя, украсив свой центральный фасад памятной табличкой 26 сентября 2015 года как признание его неоценимого вклада в дело внедрения степного лесоводства Украины.



Державне підприємство "Мелітопольське лісове господарство"


Лісгоспи включені до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації: відповідний законопроєкт схвалено Урядом та буде передано на розгляд Парламенту

Державні підприємства лісогосподарської галузі включені до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. Вчора Уряд схвалив відповідний законопроєкт та незабаром передасть його до Парламенту https://bit.ly/34DNM9g. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Василь Кузьович.  

«Внесенню лісгоспів до цього переліку передувала важка і кропітка робота. Список підприємств, що не підлягають приватизації, формувався на основі численних експертних обговорень і пропозицій, наданих заінтересованими органами», — зазначив він. 

Об’єкти включалися до переліку відповідно до критеріїв щодо заборони приватизації, а саме:

— підприємства, що забезпечують енергетичну незалежність та обороноздатність держави;

— є природними монополіями;

— діяльність яких має критично важливе значення для суспільства.

«Сподіваюся, що при розгляді законопроєкту в Парламенті нікому не спаде на думку прибрати державні лісогосподарські підприємства з цього переліку. Адже вони, в більшості, розташовані в сільській місцевості, що дає змогу людям мати офіційну роботу та зарплату, а бюджетам – сплату податків, кошти від яких потім йдуть на нові дороги, заклади соціальної сфери та розвиток місцевості», — підкреслив Голова Держлісагентства.

Ініційовано створення міжвідомчої робочої групи з напрацювання змін у мисливській галузі, — Юрій Болоховець

Ініційовано створення міжвідомчої робочої групи з напрацювання змін до законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів спрямованих на розбудову мисливського господарства держави. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.

«Мушу визнати, невирішених проблем дуже багато: галузь наполовину збиткова; законодавча база – недосконала; дефіцитний штат фахових спеціалістів та існуюча проблемність їх підготовки; процвітаюче браконьєрство, висока кількість шкідливих хижаків і, як результат, низька чисельність основних видів мисливських тварин. Держлісагентство не буде стороннім спостерігачем задля констатації факту стагнації мисливського господарства України», — зазначив він.

Юрій Болоховець підкреслив, що необхідно обговорити всі «за» і «проти» та консолідовано прийняти новітній курс розвитку галузі. У нарадах та засіданнях мають взяти участь представники Міндовкілля, Держлісагентства, обласних, районних, низових мисливських організацій УТМР, інших всеукраїнських громадських мисливських організацій, органів місцевої влади тощо.

«Переконаний, що лише згуртовано, зробивши рішучі кроки, ми зможемо напрацювати якісні фахові рішення та відродити мисливську галузь України», — зазначив заступник Голови Держлісагентства.